Відомості про Петра Яцика

                                                                       Петро Яцик

                    Петро Яцик(7 липня 1921—8 листопада 2001) — канадський підприємець українського походження, відомий меценат і філантроп.  Зробив великий вклад у фінансування українознавства на Заході. Петро Яцик є одним із спонсорів Інституту українських студій Гарвардського університету (США),Енциклопедії українознавства, Центру досліджень історії України ім. П. Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн. доларів), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім. Джона П. Робертса при Торонтському університеті.

                  Петро Яцик пожертвував мільйон доларів на історичні дослідження при Канадському інституті українських студій (КІУС) в Едмонтоні. Завдяки П. Яцику відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті. З його допомогою видано багато наукових монографій з історії України (зокрема переклад Історії України-Руси М. С. Грушевського на англійську мову), економіки, політології, медицини, етнографії. Сума пожертв мецената на українські інституції перевищує 16 мільйонів доларів.

                 Петра Яцика нагороджено «Почесною відзнакою Президента України» у 1996 році, а до свого вісімдесятиліття — орденом князя Ярослава Мудрого Указом Президента України Л. Д. Кучми.

                                                                    КОРОТКА БІОГРАФІЯ

                 Петро Яцик народився у 1921 році в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині. Після другої світової війни опинився в таборі переміщених осіб у Німеччині, з якого переправся до Канади. Працював на різних роботах, торгував книгами, меблями, а згодом перейшов у житлове будівництво. Сьогодні його фірми знають не лише у Торонто, а й усій провінції Онтаріо

               Ще з кінця 50-тих років Петро Яцик почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових та культурних проектів української діаспори. Він став першим меценатом багатотомної «Енциклопедії українознавства», що видавалися у повоєнні роки. Найбільш відомим проектом, профінансованим П.Яциком, стало видання англійською мовою «Історії України-Руси» М.Грушевського. На переклад і друк цієї монументальної праці меценат пожертвував 15 млн. доларів.

              Благодійницька діяльність П.Яцика зробила його знаним і популярним серед українців у західному світі.

              Петра Яцика обирають почесним доктором права Гарвардського університету, він входив до Наглядової ради Колумбійського університету, став науковим консультантом Альбертського і Торонтського університетів.

             Він уперше виступив з пропозицією проведення в україні мовного конкурсу серед молоді. Цю ідею підтримала Ліга українських меценатів, що об’єднує представників бізнесу багатьох країн світу. Вони надали спонсорську підтримку у проведенні конкурсу та нагородженні його переможців. Вагомий внесок у фінансуванні конкурсу зробив сам Петро Яцик.

             Перший Міжнародний конкурс знавців української мови було проведено у 2000 році.

              2003 року у 4 Міжнародному конкурсі знавців української мови взяло участь 5 млн. осіб. Цей конкурс проходив уже без участі його ініціатора та мецената – Петро Яцик пішов із життя.

              За рішенням Ліги українських меценатів, конкурсу було присвоєно ім’я Петра Яцика.

              У День української писемності та мови – 9 листопада – традиційно розпочинаються ось уже декілька років поспіль перші етапи Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.

             Хто він, Петро Яцик?

             Петро Дмитрович Яцик народився у селянській родині 7 липня 1921 р. у селі Верхнє Синьовидне Стрийського району Львівської області. Закінчив семирічну школу, вчився на сільськогосподарських та залізничних курсах. Працював помічником машиніста. У 1944 році емігрував на Захід, проживав у Німеччині. У 1947 році закінчив Український технічно-господарський інститут у Регенсбурзі, в якому вивчав економіку. З 1949 року проживав у Канаді, де був власником і президентом приватної будівельної фірми. Помер Петро Яцик 8 листопада 2001 р.

           Це був далекоглядний і працелюбний канадський підприємець українського походження,  всеохоплююча й пристрасна любов якого до України, бажання бачити вільною свою Вітчизну, яку населяють мудрі, сповнені гідності, та позбавлені комплексів меншовартості люди, є достойним прикладом для всіх нас. Він був уродженим духовним лідером, людиною самостійного державницького мислення і незалежної позиції. Ще задовго до падіння радянської імперії Петро Яцик вклав гроші у проекти фундаментального для Української держави значення: видання історичних творів М.С.Грушевського, створення вільної української енциклопедії, започаткування дитячого конкурсу української мови, спрямованого в майбутнє нашої держави. Сума його пожертв на українські дослідження у  найпрестижніших університетах США і Канади і в інших країнах західного світу перевищує 16 мільйонів доларів.

        За багатолітню меценатську діяльність Указом Президента України Л.Д.Кучми Петра Яцика нагороджено «Почесною відзнакою Президента України» у 1996 р. та орденом князя Ярослава Мудрого до його вісімдесятиліття (2001 р.).

         У листопаді 2000 р. стартував перший Міжнародний конкурс знавців української мови, метою якого є утвердження української мови як державної в Україні та популяризація у світі. Організатором конкурсу є Ліга Українських меценатів, яку організував Петро Яцик. У 2014 році відбувся п’ятнадцятий конкурс. 

         За повідомленням організаторів, у конкурсі знавців української мови імені Петра Яцика щороку бере участь до 5 мільйонів школярів та студентів з 27 країн світу.

         У цьому році конкурс під загрозою зриву: до цього часу немає наказу міністра освіти й науки про його проведення.

         Петро Яцик був будівельником у широкому смислі слова. Він будував не тільки житлові комплекси і промислові об’єкти. Він заклав фундамент для утвердження української мови, для її відродження. Невже ми допустимо, щоб цей фундамент зруйнували?

Класифікація помилок

                                   Класифікація помилок у творчих роботах учнів

Вид помилки	Характер помилок
Змістові ( З)	Відповідність висловлювання темі, наявність основної думки, комунікативної спрямованості; відповідність стилю і типу мовлення; гармонійність композиції, зв’язність і послідовність висловлювання; достовірність викладеного матеріалу; не розкрито тему тексту; про щось сказано недостатньо, додано щось зайве;порушено послідовність викладу; перекручування первинного тексту; непропорційність частин тексту (вступу, основної частини, висновку) або відсутність якоїсь; невдалі узагальнення, висновки.
Лексичні  (Л)	Помилки, пов’язані з порушенням лексичної та фразеологічної єдності: а) вживання слова у невластивому йому значенні: обдати гарячим кропом ( зам. окропом), спуститися по екскаватору (ескалатором); добра страва ( смачна страва); З цього тексту треба вилучити такі міста (місця). б) порушення лексичної сполучуваності слів: малий шелест листя (тихий шелест), зробити героїчний вчинок (здійснити); в) неточне вживання фразеологізмів: жити іншим розумом ( жити чужим розумом). Помилки як наслідок бідного словникового запасу, недосконалості стилю мовлення: а)ужито зайве слово: стара людина похилого віку, розумний інтелектуал, білокора кора берези, молодий юнак, старий ветеран. Письменник підготував свою автобіографію; б) вживання в одному словосполученні або реченні спільнокореневих слів: святкове свято,  в образі відображено…; в)  дослівний переклад російських слів або словосполучень, так звані кальки,  та вживання русизмів: приймати участь в міроприємствах ( брати участь в заходах), ти мені мішаєш ( заважаєш), було та сплило (було та загуло). На дошці розміщена наглядність. Гості прийшли на слідуючий день; г) невиправданий повтор того ж самого слова (словосполучення) в одному чи в сусідніх реченнях; повторюються схожі речення: Це був чудовий день. Сонце світило чудове.У мене був чудовий настрій. Я зібрався до школи. Підручники лежали у портфелі. Дорога пролягла повз магазин;  д) уживання слів, не властивих зображуваній епосі: Кавалеристи й козаки відважно билися з ворогом. Пузир не хотів підвищувати зарплату; е) використання не властивих українській літературній мові слів: Ніякої страшності немає. Виступаючий нещадно критикував міщанськість.
Граматичні (Г)	Словотвірні (неправильно утворене слово): сумлінний,  працюючий робітник (працьовитий). Восени з дерева відпадає жовте листя ( опадає); морфологічні: (ненормативне утворення відмінкових форм різних частин мови, ступенів порівняння прикметників і прислівників, форм займенників,видово-часових форм дієслова): Навесні абрикос схож на дівчину в білому платті ( схожий). Немає місців (місць);згідно до наказу (згідно з наказом). Готуючи уроки, хлопці покликали мене на каток ( Коли я готував уроки,  …). Кульки  були різних кольорів: червоний,синій, жовтий.-…червоного, синього, жовтого… У нашому селищі є пам’ятник Шевченка - …Шевченкові. синтаксичні: -         узгодження іменника з кількісними числівниками; -         порушення меж речень:  Мисливець поклав рушницю, прив’язава собаку. І пішов до звіра; -         порушено порядок слів: Він приблизно знаходився в кілометрах 30 від міста. – Він знаходився приблизно кілометрах в 30 від міста; -         помилка в будові речення (пропущено важливе слово для змісту):  В’ячеслав абияк прибив дошку і побіг у волейбол. -         розрив дієприкметникового звороту означуваним словом; -         помилки в побудові речень з однорідними членами речення  Коли я читала цю книгу, де сміялася, де плакала. – Коли я читала цю книгу, то і сміялась, і плакала ;  невиправданий вибір сполучника або сполучного слова між частинами складного речення; -         поєднання прямої та непрямої мови.
Стилістичні               (С)	Вживання слів іншого стилістичного забарвлення: Всім було весело під час візиту до лісу; недоречне вживання емоційно забарвленої лексики: У малинових оченятах не було ні фальші, ні лукавості; невиправдане використання просторічних і діалектних слів, жаргонізмів, слів-паразитів, мовних штампів: Я вдарився об стіл і розпанахав собі ногу. Червоною ниткою проходить…. Не можна не сказати … ; поєднання лексики різних історичних епох (анахронізми): Д.Вишневецький працював старостою двох найважливіших міст-фортець – Канева і Черкас; нагромадження в одному реченні слів, що належать до тієї самої частини мови; зайва для певної теми емоційність, гіперболізація, персоніфікація, невмотивоване використання вигуків: Батько щоранку крокує на роботу ( йде).Учитель трудового навчання передав школярам свій прекрасний досвід. Життя Горпини у пані стало таким самим, як смерть. Якби Микола Джеря не втік від пана, він би перевернув світ. О! Мого брата звати Дмитро; стилістично невмотивоване використання книжної лексики, іншомовних слів: Він уміє розповідати цікаві бувальщини. Концентрувати (зосереджувати), анулювати (скасувати); вживання поряд в одному висловлюванні однакових за звуковим складом слів: Промовець про проблеми дітей зазначив…
Орфографічні (І)	Неправильно написане слово з тією чи іншою буквеною чи небуквеною орфограмою
Пунктуаційні (V)	Неправильно розставлені розділові знаки