вторник, 19 января 2016 г.

Електронні бібліотеки

                                                     Електронні бібліотеки: веб – довідник
                                   Електронні довідники  та енциклопедії
1.    «Вікіпедія» - україномовна версія енциклопедії www.uk.wikipedia.org . Пошук за статтями вільної універсальної енциклопедії, написаними українською мовою. Вибрані статті, цікаві факти, поточний день в історії, посилання на тематичні портали і споріднені проекти.
2.    «Кругосвет» - універсальна енциклопедія www.krugosvet.ru.
Рубрикатор за категоріями:історія, медицина, технології та ін. (статті,карти, ілюстрації). Пошук за темами за алфавітом. Версії для друку. Відомості про продукт на CD.
3.    «Dic.academic.ru» - онлайн-словники та енциклопедії www.dic.academic.ru. Пропонується велика підбірка словників та енциклопедій:фінансовий та економічний словники, англо-російський словник фінансових термінів, словник Даля,сучасна енциклопедія та ін.
4.    «Світ енциклопедій» - довідкова система www. encyclopedia.ru . огляд універсальних та спеціальних інтернет-енциклопедій, словників. Можливість розміщення, конференція.
5.    «Рубрикон» - енциклопедії в Інтернеті www.rubricon.com . Платний доступ до повних електронних версій енциклопедій і словників. Тематичний каталог енциклопедій. Анонси статей, пошук за анонсами. Описи пакетів видань, ціни.
6.    «Edic» -енциклопедичні словники www.edic.ru . Великий енциклопедичний та історичний словники онлайн. Пошук за словниками.
7.    «ВикиЗнание» - універсальна енциклопедія www.wikiznanie.ru . Вільна, енциклопедія гіпертекстова on-line енциклопедія з можливістю редагування статей для всіх охочих.
8.    «All-in-one» - енциклопедичний довідник www.sci.aha.ru/ALL/ .
Одиниці вимірювань, числова і фактична інформація практично з усіх сфер людської діяльності ( від елементарних частинок і всесвіту до природи, географії мови, культур та історії).
9.    Біографічний банк даних «ОСОБИСТОСТІ» www.persons.com.ua. Банк даних «Особистості» містить близько 60000 біографій людей, що залишили слід у історії людства, а також додаткові дані, згруповані за розділами: власне біографія, посилання на інтернет-джерела, зв’язки з іншими особистостями, додаткові текстові, графічні, аудіо- та відеоматеріали.
10.«Мир словарей» - бібліотека словників  www.mirslovarei.com . Словники та      енциклопедії з пошуковою системою за ключовими словами: Великий енциклопедичний, Етнографічний, Будівельний, Фінансовий, Словник комп’ютерного жаргону та ін..
11. «Floranimal»- про тварин і рослин www.floranimal.ru. Ілюстровані статті про різні види тварин і рослин ( алфавітна систематизація). Розважальні новини зі світу тварин. Тести та ігри. Фотогалерея.
12. «Businessvoc.ru» - бізнес-словник www.businessvoc.ru. Пропонується різна економічна інформація, представлена у формі бізнес-словника в електронному вигляді. Розділи: зовнішньоекономічна діяльність, право, інвестиції, реклама та ін.
          Електронні бібліотеки: універсальні, науково-технічні, гуманітарні, художні
                                                   Універсальні електронні бібліотеки
1.      «Мир книг»  www.mirknig.comє найбільшим книжковиим сайтомюТут представлено понад 150000 книг і журналів. Щодня сайт поповнюється на 300 нових публікацій. Окремо розділено книги, журнали та аудіо книги. Мінімальна кількість реклами. Для скачування більшості матеріалів із сайту реєстрація не потрібна.
2.      www.librus.ru. Велика база електронних книг і журналів, представлених в мережі Інтернет. Щоденні оновлення, зручний рубрика тор і хмара тегов. Мінімальна кількість реклами. Для скачування матеріалів необхідна реєстрація.
3.      www.all-ebooks.com. Велика універсальна бібліотека з технічним нахилом. Докладний каталог. Можливість додавати свої книги.Значна кількість реклами Для скачування матеріалів необхідна реєстрація.

4.      www.kodges.ru. Велика універсальнаінтернет-бібліотека. Є  розділи з аудіо книгами і відео уроками. Останні надходження виділено в окремий підрозділ. Мінімальна кількість реклами. Для скачування матеріалів реєстрація не обов’язкова.

Класифікація помилок

                                   Класифікація помилок у творчих роботах учнів
Вид помилки
Характер помилок
Змістові ( З)
Відповідність висловлювання темі, наявність основної думки, комунікативної спрямованості;
відповідність стилю і типу мовлення;
гармонійність композиції, зв’язність і послідовність висловлювання;
достовірність викладеного матеріалу;
не розкрито тему тексту;
про щось сказано недостатньо, додано щось зайве;порушено послідовність викладу;
перекручування первинного тексту;
непропорційність частин тексту (вступу, основної частини, висновку) або відсутність якоїсь;
невдалі узагальнення, висновки.
Лексичні  (Л)
Помилки, пов’язані з порушенням лексичної та фразеологічної єдності:
а) вживання слова у невластивому йому значенні:
обдати гарячим кропом ( зам. окропом), спуститися по екскаватору (ескалатором); добра страва ( смачна страва); З цього тексту треба вилучити такі міста (місця).
б) порушення лексичної сполучуваності слів:
малий шелест листя (тихий шелест), зробити героїчний вчинок (здійснити);
в) неточне вживання фразеологізмів:
жити іншим розумом ( жити чужим розумом).
Помилки як наслідок бідного словникового запасу, недосконалості стилю мовлення:
а)ужито зайве слово: стара людина похилого віку, розумний інтелектуал, білокора кора берези, молодий юнак, старий ветеран. Письменник підготував свою автобіографію;
б) вживання в одному словосполученні або реченні спільнокореневих слів: святкове свято,  в образі відображено…;
в)  дослівний переклад російських слів або словосполучень, так звані кальки,  та вживання русизмів:
приймати участь в міроприємствах ( брати участь в заходах), ти мені мішаєш ( заважаєш), було та сплило (було та загуло). На дошці розміщена наглядність. Гості прийшли на слідуючий день;
г) невиправданий повтор того ж самого слова (словосполучення) в одному чи в сусідніх реченнях; повторюються схожі речення:
Це був чудовий день. Сонце світило чудове.У мене був чудовий настрій.
Я зібрався до школи. Підручники лежали у портфелі. Дорога пролягла повз магазин;
 д) уживання слів, не властивих зображуваній епосі:
Кавалеристи й козаки відважно билися з ворогом. Пузир не хотів підвищувати зарплату;
е) використання не властивих українській літературній мові слів:
Ніякої страшності немає. Виступаючий нещадно критикував міщанськість.
Граматичні (Г)
Словотвірні (неправильно утворене слово):
сумлінний,  працюючий робітник (працьовитий). Восени з дерева відпадає жовте листя ( опадає);
морфологічні: (ненормативне утворення відмінкових форм різних частин мови, ступенів порівняння прикметників і прислівників, форм займенників,видово-часових форм дієслова):
Навесні абрикос схож на дівчину в білому платті ( схожий). Немає місців (місць);згідно до наказу (згідно з наказом). Готуючи уроки, хлопці покликали мене на каток ( Коли я готував уроки,  …).
Кульки  були різних кольорів: червоний,синій, жовтий.-…червоного, синього, жовтого… У нашому селищі є пам’ятник Шевченка - …Шевченкові.
синтаксичні:
-         узгодження іменника з кількісними числівниками;
-         порушення меж речень:
 Мисливець поклав рушницю, прив’язава собаку. І пішов до звіра;
-         порушено порядок слів:
Він приблизно знаходився в кілометрах 30 від міста. – Він знаходився приблизно кілометрах в 30 від міста;
-         помилка в будові речення (пропущено важливе слово для змісту):
 В’ячеслав абияк прибив дошку і побіг у волейбол.
-         розрив дієприкметникового звороту означуваним словом;
-         помилки в побудові речень з однорідними членами речення
 Коли я читала цю книгу, де сміялася, де плакала. – Коли я читала цю книгу, то і сміялась, і плакала ;
 невиправданий вибір сполучника або сполучного слова між частинами складного речення;
-         поєднання прямої та непрямої мови.
Стилістичні               (С)
Вживання слів іншого стилістичного забарвлення:
Всім було весело під час візиту до лісу;
недоречне вживання емоційно забарвленої лексики:
У малинових оченятах не було ні фальші, ні лукавості;
невиправдане використання просторічних і діалектних слів, жаргонізмів, слів-паразитів, мовних штампів:
Я вдарився об стіл і розпанахав собі ногу. Червоною ниткою проходить…. Не можна не сказати … ;
поєднання лексики різних історичних епох (анахронізми):
Д.Вишневецький працював старостою двох найважливіших міст-фортець – Канева і Черкас;
нагромадження в одному реченні слів, що належать до тієї самої частини мови;
зайва для певної теми емоційність, гіперболізація, персоніфікація, невмотивоване використання вигуків:
Батько щоранку крокує на роботу ( йде).Учитель трудового навчання передав школярам свій прекрасний досвід. Життя Горпини у пані стало таким самим, як смерть. Якби Микола Джеря не втік від пана, він би перевернув світ. О! Мого брата звати Дмитро;
стилістично невмотивоване використання книжної лексики, іншомовних слів:
Він уміє розповідати цікаві бувальщини. Концентрувати (зосереджувати), анулювати (скасувати);
вживання поряд в одному висловлюванні однакових за звуковим складом слів:
Промовець про проблеми дітей зазначив…
Орфографічні
(І)
Неправильно написане слово з тією чи іншою буквеною чи небуквеною орфограмою
Пунктуаційні (V)
Неправильно розставлені розділові знаки


Робота з історичними джерелами на уроках історії

                                                                                                Учителям історії
                                     Робота з історичними джерелами
  Сучасна тенденція практично безмежного розширення інформаційного простору, численних інтерпретацій і оцінок минулого вимагають від учителя історії нових підходів до способів опрацювання, аналізу учнями історичної інформації. Практичний аспект оволодіння знаннями, самостійність, розвиток творчого мислення, критична освіченість є актуальними в процесі формування компетентної людини сучасного суспільства.
Однією з важливих цілей навчання історії в школі є формування історичного мислення. Щоб розвивати історичне мислення, необхідно залучати учнів до діяльності, яка потребує застосування принципів та методів історичного пізнання. Навчити мислити історично – це означає розвивати навички самостійної роботи, створювати відповідну мотивацію, активно використовувати проблемні методи навчання, проблемні завдання і вправи для розуміння логіки історичного процесу
В сучасному світі важко зорієнтуватися в потоці інформації, який має вплив на учнів. Учні чують різні інтерпретації, тлумачення, трактування історичних подій, процесів. Цю інформацію їм дає преса, телебачення, кіно. Щоб протистояти такому впливу, необхідно розвивати в учнів уміння аналізувати та оцінювати різні погляди на історичний процес, критично ставитися до них, виробляти власну позицію, аргументувати свій вибір.
Історичні джерела поділяються на:
·         документальні;
·         візуальні;
·         речові.
Розвиток навичок роботи з документами варто починати з 5 класу. Спочатку учні вчаться аналізувати документ. Підручник пропонує нам невеликі документи, які необхідно не просто прочитати але й проаналізувати. В кабінеті має бути підбірка пам'яток для учнів різного віку. Наприклад:

Учні 5-6 класів лише вчаться працювати з джерелами, вони працюють за спрощеною схемою аналізу історичного джерела.
Пам’ятка
для роботи з історичним документом (5–6 класи)
Умови створення
-              Якою була причина створення документа?
-              Який привід для його створення?
Авторство
-              Хто автор документа?
-              Хто ще брав участь у підготовці документа?
-              Що ви знаєте про цих людей?
-              Що додаткового ви змогли довідатися про авторів з досліджуваного документа?
Датування
-              Коли був написаний чи створений документ?
-              Як це можна зрозуміти з його змісту?
-              Яке значення має час написання документа?
Зміст
-              Де відбулися описані події?
-              Як це можна зрозуміти з його змісту?
-              Яке значення має місце, де відбулися описувані у документі події?
-              Які факти наведені в документі?
-              Які висновки можна зробити на їх основі?
Висновки
-              Як досліджуваний документ допоміг вам довідатися більше про історичну подію, котру він розкриває?

Пам’ятка
для роботи з історичними документами (7-9 класи)
Походження тексту
-              Хто написав цей текст?
-              Коли він був написаний?
-              До якого виду джерел він відноситься?
-              Це повний текст чи фрагмент?
-              Якщо це фрагмент тексту, хто і чому вибрав саме цю частину тексту?
Зміст тексту
-                Яким є зміст тексту?
-                Які факти описуються?
-                Як автор пояснює причини, викладає хід і визначає значення історичних подій?
Достовірність інформації тексту
-                Чи був присутній автор під час події, котру описує, чи взяв інформацію з первинних джерел?
-                Коли написано документ: відразу чи багато пізніше самої події?
Упередженість у тексті
-                Якими є погляди автора?
-                До чого він закликає і що засуджує?
-                Чиї інтереси він виражає?
-                Чи є автор представником певної точки зору, чи він пропонує сій погляд на події?
-                Як автор ставиться до описуваних подій та їхніх учасників?
-                Чиє в автора особливі симпатії, переваги?
-                Якою мовою пише автор?
-                Чи є дане джерело єдиним свідченням про цю подію?
-                Чиє інші джерела? Як вони описують подію?
-                Яке з джерел більш достовірне і чому?
-                Кому співчуває автор?
-                Як він ставиться до описуваних подій?
-                Чи можна уважати документ достовірним і неупередженим?
Пам’ятка для роботи з історичним документом
1.            Що це за документ (вид документа):
-                запис у щоденнику;
-                лист, приватний чи офіційний;
-                спогади;
-                публічне звернення чи заклик;
-                політичний документ (звіт, протокол, резолюція, урядова постанова);
-                дипломатичне послання, акт, нота;
-                уривок з історичного дослідження.
2.            Хто є автором документа (приватна особа, офіційна, анонім)?
3.            Яка політична, національна, етнічна, службова приналежність автора? Яким чином це впливає на його ставлення до подій?
4.            Чи є в документі інформація, яка підтверджує, що він базується на особистому досвіді чи на причетності автора до згадуваних подій?
5.            Чи був автор очевидцем того, що сталося, або ж брав безпосередню участь у подіях?
6.            Чи є в документі які-небудь факти, які допомагають робити висновок щодо мети появи документа? Кому адресовано текст?
7.            Коли з’явилося джерело? Чи був документ написаний у той час, коли сталася подія, відразу після неї чи декілька днів, тижнів, місяців, чи, навіть, років потому?
8.            Автор просто повідомляє про ситуацію, передає інформацію або описує те, що сталося, чи ж документ містить також погляди, висновки і рекомендації?
9.            Чи намагається автор дати об’єктивний і осмислений опис того, що сталося?
10.        Чи є в документі які-небудь твердження чи фрази, які свідчили б про уподобання чи упередження автора проти якої-небудь групи людей чи точки зору?
11.        Чи є в тексті факти, що дозволяють вам вважати цей документ достовірним джерелом інформації?
Пам’ятка для роботи з фотоджерелами
1.            Опишіть, що ви бачите на фотографії (не шкодуйте часу на опис – найменша помічена вами деталь може мати важливе значення).
2.            Які предмети, рече зображені на фото? Які з них автор, на вашу думку, хотів показати найбільш виразно? Чому?
3.            Що роблять, чим займаються люди, зображені на фото?
4.            Особливу увагу зверніть на те, чи люди позували для цієї фотографії спеціально. Чому саме в цей момент і на цьому місці опинилася людина з фотоапаратом?
5.            Чи є на фото якась текстова інформація (плакати, реклама, підписи)? У якому зв’язку вона знаходиться з рештою зображень?
6.            Якщо вам не відома дата фотографії, спробуйте за всіма можливими ознаками якомога точніше визначити час її появи.
7.            Завжди слід брати до уваги, як співвідноситься інформація з фотографії із інформацією з інших джерел (текст, статистика, карикатура тощо), та намагатися створити цілісне уявлення.
8.            Якщо ж джерела суперечать одне одному, то спробуйте з’ясувати – чому. Яку нову інформацію дає протиставлення різних джерел? Яке з них викликає у вас більшу довіру? Чому?
9.            Отже, яку максимальну інформацію ви можете отримати, розглядаючи фото?
10.        На які запитання фотодокумент не може дати відповіді? Якої інформації бракує?


Пам’ятка для роботи з карикатурою
Опис
1.            Опишіть зображені персонаж та фон.
2.            Як зображені персонажі чи об’єкти. За допомогою яких художніх засобів?
Інтерпретація та аналіз
1.            Чи упізнаєте ви персонажів? Завдяки чому? Якщо це реальні люди – назвіть їх та те становище, яке вони займали у час створення карикатури або під час подій, яким присвячено малюнок.
2.            Перевірте дату створення карикатури. Якій події чи якому явищу вона присвячена?
3.            Визначте символи, використані автором. Чому художник помістив їх у малюнок?
4.            Яке ставлення до персонажів, позитивне чи негативне, відображає карикатура?
5.            Яку оцінку, інтерпретацію персонажів, подій, явищ подає малюнок? Чи згодні ви з нею?
6.            Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
7.            Що вам уже відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури? Як співвідносяться ваші попередні знання з посланням карикатури?
Пам’ятка  для роботи з рекламою
1.            Який товар чи послуги пропонуються?
2.            Яким періодом можна датувати рекламу? Чому ви так вважаєте?
3.            До якої категорії населення належать потенційні споживачі? Поясніть свої міркування.
4.            Які уявлення формує, на які стереотипи спирається реклама?
5.            Яку інформацію про суспільство можна отримати з реклами? В чому „історичність” цієї реклами? Які елементи реклами (художні, інформаційні) допомагають зробити висновки? Наскільки ці висновки відповідають іншим джерелам?
6.            Чи звертаєте ви увагу на рекламу? Чому? Що вас у ній приваблює чи, навпаки, відштовхує?
Пам’ятка для роботи з фотодокументами
Просто опишіть точно, що вам видно
Наприклад
-                Опишіть людей і те, що вони роблять, та/або зображені об’єкти/предмети.
-                Як згруповані люди/об’єкти?
-                Опишіть те, що ви бачите на задньому плані, передньому плані, у центрі, на лівому й правому краях фотографі. (Використовуйте, якщо це допоможе, діапозитивну плівку з нанесеною на неї сіткою).
-                Заповніть запропоновану таблицю:
Інтерпретація
Докази.
Звідки ви знаєте?
Наскільки ви упевнені у цьому?
Що, на вашу думку, відбувається на цій фотографії?


Що це за люди, предмети/об’єкти?


Коли приблизно, на вашу думку, було зроблено світлину (рік, подія, період)?


Яка на фотографії пора року?


Це документальний знімок чи фотографові позували?


Основа для аналізу історичних фотографій
Перелічіть будь-які історичні джерела, котрі допомогли б вам перевірити ваші висновки щодо цієї фотографії?
Що вам уже відомо з недавніх уроків історії про події, з котрими пов’язана сцена на цій фотографії?
Чи з’явились у вас при дослідженні цієї фотографії які-небудь запитання, на котрі ви хотіли б одержати відповідь?
Пам’ятка для роботи з карикатурою
Опис
Просто опишіть точно, що ви бачите. На цьому етапі не намагайтеся будувати здогади щодо того, що ви розглядаєте.
Наприклад
-                Опишіть персонажів, зображених на карикатурі. Як вони одягнені? Що вони роблять?
-                Персонажі зображені в реалістичній манері чи в перебільшеній? Якщо є перебільшення, то в чому?
-                Опишіть будь-які предмети, котрі видно на карикатурі? Вони зображені в реалістичній манері чи з перебільшенням?
-                Опишіть те, що ви бачите на задньому плані, передньому плані, у центрі, в лівому і правому кутках карикатури.
-                Заповніть запропоновану таблицю:
Інтерпретація
Докази.
Звідки ви знаєте?
Наскільки ви упевнені у цьому?
Чи впізнаєте ви кого-небудь із персонажів на цій карикатурі? Якщо це реальні люди, назвіть їх і їхнє становище на час створення цієї карикатури.


Перевірте коли й якого року була опублікована ця карикатура? До якої події чи проблем звертається ця карикатура?


Щ вам відомо про цю подію чи проблему, а також про людей, намальованих карикатуристом?


Що означає підпис під зображенням? Чи прихований у ньому гумор або іронія? Якщо так, то який саме?


Визначте символи, використані карикатуристом.


У якому ключі зображено персонажів – позитивному чи негативному?


Яке ставлення карикатуриста до сюжету його карикатури? Характер карикатури позитивний чи негативний, схвальний чи критичний?


Основа для аналізу історичних фотографій
Перелічіть будь-які історичні джерела, котрі допомогли б вам перевірити ваші висновки щодо цієї карикатури?
Наскільки ефективна ця карикатура в досягненні своєї мети?
Чи змінила ця карикатура вашу власну інтерпретацію відповідної події, проблеми чи людей, до яких вона має стосунок?
Пам’ятка для роботи з історичними документами
Пояснення: дайте відповіді тільки на ці запитання. Не намагайтесь фантазувати. Не вважайте, що це було написано в час , коли відбулася подія.
Контекст
1.              Хто написав цей документ?
2.              Коли було написано документ?
3.              Для кого його було написано?
4.              До якого типу документів він відноситься (запис у щоденнику, лист, офіційний звіт чи протокол, дипломатична депеша, витяг з підручника історії, витяг з біографії чи автобіографії?
5.              Підсумуйте основні положення, викладені автором.
6.              Чи містить це джерело будь-які посилання на події або людей, яких/про яких ви не знаєте?
7.              Чи містить воно будь-які слова, вирази або скорочення, з якими ви не знайомі?
Умови проведення аналізу письмових джерел
Позиція
Докази
1. Дане джерело є первинним чи вторинним?
§   Джерело утворилося у письмовому вигляді у час, коли відбувалася подія, або в дні, тижні, місяці і, навіть, роки по тому?
§   В документі є певні свідчення, які вказують на те, що джерело спирається на безпосередній досвід автора або на його участь в описаних подіях?
§   Автор був очевидцем того, що відбулося?
§   Автор дійсно усвідомлював те, що відбувалося?
2. Чи є в джерелі певні докази того, як автор отримував представлену інформацію?

3 Наскільки ви можете стверджувати, що є надійні свідчення того, що відбулося?
§   В тексті є будь-які свідчення, котрі дозволяють думати, що це є надійне джерело?
4. Чому було написано саме цей документ?
§   Є будь-які свідчення того (ім’я автора, його позиція, адреса, назва документа), що допоможуть вам визначити, чому було написано даний документ?
§   Документ було написано для надання інформації ще кому-небудь? Документ зроблено як власний запис? Документ зроблено задля виправдання дій або рішень автора? Документ зроблено задля задоволення або роздратування отримувача документа?
5 Що говорить нам джерело про особисту точку зору або позицію автора?
§   Автор просто повідомляє про стан справ, передаючи інформацію, або чи містить джерело власні думки, висновки чи рекомендації?
6. Чи є автор упередженим в тому чи іншому відношенні?
§   Автор намагається подати об’єктивне і збалансоване свідчення про те, що відбулося?
§   Існують будь-які ствердження або фрази, що висвітлюють авторську упередженість, за, або проти будь-якої групи людей, особи або точки зору?
Зв’язок з попередніми знаннями
7. Чи факти з цього джерела не суперечать фактам, про які ви вже знаєте з інших джерел включно з підручником?
8. Джерело підтверджує, чи суперечить тлумаченню подій в інших джерелах?
Визначення пробілів у доказах
9. Чи існують будь-які пробіли у свідченнях, такі як відсутність імен, дат або інших фактів, які могли б вам допомогти відповісти на вище зазначені питання?
Визначення інших інформаційних джерел
10. Чи можете ви пригадати будь-які інші джерела, що б могли допомогти вам заповнити пробіли перевірити інформацію, подану у цьому джерелі або щодо авторського тлумачення подій?
Пам’ятка для роботи з кінофільмом
1.            Хто знімав фільм?
2.            Навіщо був знятий цей фільм? Чи знімався він як кіножурнал для показу в кіно? Чи є він навчальною програмою? Чи є він частиною серіалу? Чи створювався він спеціально для випуску новин чи огляду поточних подій?
3.            Якій, на вашу думку, аудиторії його призначено?
4.            Які дані використані в стрічці (Першоджерела і/чи похідні докази? Розповіді очевидців? Усні свідчення прямо причетних людей? Журналістів? Політичних діячів? Наочні факти?)?
5.            Що фільм намагається досягти? Чи намагається він уплинути на суспільну думку чи погляди тих, хто ухвалює рішення? Чи зроблено в ньому спробу пояснити, що відбулося, і/чи проінформувати людей про те, хто кому і коли що зробив? Чи намагаються представити думку тих, кого звичайно ігнорують, чи ж хочуть внести корективи в історичний документ?
6.            Як їм це вдається?
7.            Чи використано у фільмі яку-небудь музичну фонограму? Який вона передає настрій?
8.            Яке смислове навантаження несе зображення?
9.            Чи відповідають ці візуальні образи змістові звукового тексту?
10.        Яка тональність звукового тексту? Чи упереджений він і однобічний, і якщо так, то в чому це виявляється? Чи намагається текст представити збалансовану точку зору? Він є нейтральний чи критичний?
11.        Як у фільмі використовуються інтерв’ю й усні свідчення? Чи просять учасників описати, що відбулося і коли? Чи просять винести якесь рішення щодо інших? Чи просять висловити свою думку? Чи просять їх сказати, чому, на їхню думку, сталася дана подія? Чи не здається, що їх спеціально відібрали, бо вони погоджуються з точкою зору одне одного? А може, саме тому, що вони розходяться в думці з іншими?
12.        Чи не могли б ви, спираючись на прочитане про цю подію чи проблему, визначити які-небудь факти чи точки зору, котрі авторами фільму враховані не були?
Пам’ятка для роботи з історичним документом
І етап (застосовуйте у 5, 6, 7 класах):
1.            Хто автор? Не досить довідатися прізвище, треба збагнути людину, яка за ним стоїть, її походження, професію, місце у суспільстві, політичні погляди тощо. Чи створено документ групою авторів, чи одним? Коли він написаний?
2.            Для кого написаний? Що можна довідатися про ситуацію (епоху) з цього документа? Чи вірите в правдивість написаного? Чи зрозуміли мову? Чи адресовано його більше, ніж одній особі?
3.            Зміст. Що діється? Які загальні ідеї викладено?
ІІ етап (застосовуйте після І етапу у 8, 9 класах):
1.            Чому написаний цей документ? Який це документ? Чи переконливий, чи обґрунтовані його положення? Чи потішний? Чи емоційно забарвлений?
2.            Який жанр документа (формальний, офіційний, правильно написаний /із дотриманням норм правопису/, у формі запитань чи відповідей)?
3.            Загальні зауваження.
ІІІ етап (застосовуйте після І і ІІ етапів у 10, 11 класах):
1.            Критичний перегляд документа. Залучіть уяву. Визначте важливість документа. Ставтесь скептично до тексту – чи правду пишуть? Які докази правди? Які ще інші погляди можуть бути?
2.            Що можна довідатись про суспільство того часу? У що вони вірили? Які цінності шанували?
3.            Що для вас значить цей документ?
Пам’ятка для роботи з рекламою
І. Опис (спочатку має бути якомога детальнішим):
-              Що і як зображено (на передньому плані, на задньому плані, художні засоби тощо)?
-              На що автор намагається звернути увагу в зображенні?
-              Що написано (якщо це можна прочитати)? Який товар рекламується?
-              Яка композиція (співвідношення зображення і тексту: що відіграє головну, а що – допоміжну роль)?
ІІ. Інтерпретація:
а) первинна:
-              Який саме товар рекламується? Чому саме такий, про що це свідчить, з чого це випливає? Новий чи традиційний?
-              На що звертається увага (ціна, якість, престиж тощо)? Про що це свідчить?
-              На кого розрахований? На яку соціальну групу? Які стереотипи використовуються, які формуються? Яке послання закладено?
б) вторинна, або історична:
-              Спробуйте датувати цю рекламу. Аргументуйте. Чи могла така реклама з’явитись раніше? Чому?
-              Як вона співвідноситься з іншими зображеннями або текстами (іншими джерелами), якщо вони є, з вашими знаннями про предмет чи період?
-              Які висновки можна зробити на підставі аналізу? Які ваші уявлення чи знання знайшли підтвердження, а які ні?
-              Що нового додає джерело до ваших уявлень про цей історичний період (явище, процес тощо)?