Календар знаменних і пам’ятних дат на ІІ семестр 2015 року

                              Календар знаменних і пам’ятних дат на  ІІ семестр 2015 року

СІЧЕНЬ

1	Новорічне свято. 25 років тому (1990) набрав чинності «Закон про мови в УРСР», прийнятий Верховною Радою УРСР у жовтні 1989 р.
4	230 років від дня народження Якоба Грімма (одного з братів Грімм, 1785–1863), німецького письменника, відомого казкаря, професора Геттінгенського і Берлінського університетів, члена Прусської АН.
6	Святвечір. Багата кутя.
7	Різдво Христове (Книжкові виставки: «Колядують зорі на Різдво Христове», « Колядуємо усі – і дорослі, і малі!», «Дозвольте колядувати – дім звеселяти», «Христос родився! Мир цій хаті!», «Щедрівка й Коляда в нашу хату загляда».
8	80 років від дня народження Василя Андрійовича Симоненка (1935–1963), українського  поета, журналіста, шістдесятника, автора книги для дітей Цар Плаксій та Лоскотон», збірок поезій «Тиша і грім», «Земне тяжіння», «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти людина» (Книжкові виставки: «Найчистіша душа незрадлива…», «Скільки б не судилося страждати, все одно благословлю завжди день, коли мене родила мати…», «Тільки  тим  історія  належить, хто сьогодні бореться й живе»).
14	Новий рік за старим стилем. День святителя Василя Великого.
18	Святвечір водохресний. Голодна кутя.
19	Богоявлення Господнє. Водохреще.
22	День соборності України. (Книжкові виставки: «Соборність України – основа державності», «Соборність України – понад усе!», «Соборність України – соборність нашої свідомості», «Соборність України: символ свободи та єднання України», «Сила нації – в її єдності»).
27	20 років тому (1995) Верховна Рада України ухвалила Закон про бібліотеки і бібліотечну справу. 225 років від дня народження Петра Петровича Гулака-Артемовського (1790–1865), українського літератора, автора віршів, романтичних балад, байок, найпопулярнішою з яких стала сатирична байка «Пан та собака», перекладача творів класиків світової літератури Й. В. Гете, А. Міцкевича та ін. (Книжкові виставки: «Бажаючи плакать, я смішу інших!», «Щоб полегшити свою долю і свої пекучі жалі,… я пишу забавні вірші», «Мої дні – це тканина з чудних контрастів: я живу плачучи, і я плачу сміючись»).
29	День пам’яті героїв Крут. (Книжкові виставки: «Ви за свободу гинули без скарги…», „ Крути – символ героїзму і відданості нашого юнацтва і символ національної трагедії”, „ Крути – трагедія і гордість України”, «Ту гарячу кров святу повік Вкраїні не забути», «Нема любові понад ту, що окропила кров’ю Крути»). 155 років від дня народження Антона Павловича Чехова (1860–1904), російського письменника, драматурга-новатора, автора п’єс «Вишневий сад», «Три сестри», «Дядя Ваня», «Чайка».
30	85 років від дня народження Всеволода Зіновійовича Нестайка (1930), українського дитячого письменника-гумориста, автора пригодницьких повістей для дітей та юнацтва «Тореадори з Васюківки» (трилогія), «Неймовірні детективи», збірок оповідань «Шурка і Шурко», «Космо-Натка», «Пригоди Грицька Половинки», казок «В Країні Сонячних Зайчиків», «Казкові пригоди Грайлика».

ЛЮТИЙ

1	20 років від дня створення Української бібліотечної асоціації (1995), незалежної всеукраїнської громадської організації з індивідуальним і колективним членством, яка об'єднує на добровільних засадах осіб, професійно пов'язаних з бібліотечною справою, бібліографічною та інформаційною діяльністю, та тих, хто зацікавлений у їх розвитку.
14	День Святого Валентина (книжкові виставки: «Де є любов, там є життя» (Ганді), «Розпитаю про любов» (Богдан Стельмах), «Де любов у хаті, там люди багаті», «Любов – найзначніший духовний дар», «Душа душу чує, а серце серцю вість подає», «І буде варт на світі жить, як матимеш кого любить» (Т. Шевченко).
15	Стрітення Господнє (книжкові виставки: «Навчімося терпеливо чекати, як старець Симеон», «Дідусю, колись і ти був дитям», «Немовля Ісус та старець Симеон – дві життєві зорі: вранішня і вечірня», «Кожний із нас постійно зустрічає Бога знову»).
20	110 років від дня народження Уласа Олексійовича Самчука (1905–1987), українського письменника, одного з організаторів створення Карпатської України, редактора газети «Волинь», автора романів «Гори говорять» (про визвольну боротьбу гуцулів), «Чого не гоїть вогонь» (про героїчну боротьбу Української повстанської армії на Волині), «На твердій землі» (про життя в Канаді українських переселенців), трилогій «Волинь», «Ост», повісті «Марія» (присвяченої матерям, які загинули голодною смертю в Україні 1932–1933 рр. (книжкові виставки: «Хочу бути літописцем українського простору в добі, яку сам бачу, чую, переживаю» (У. Самчук), «Я тому письменник, що відчуваю обов'язок перед народом» .
21	Міжнародний день рідної мови (книжкові виставки: «Справжній син тебе не кине, рідна мово – гордість й біль» (В. Дуб), «Рідна мова – це моє життя, дихання. Це – як група крові, вона незмінна» (Марія Матіос), «Людина байдужа до рідної мови – дикун» (Костянтин Паустовський), «Хто… не любить рідної мови, той неук і в інших мовах» (В. Сухомлинський), «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову» (Ліна Костенко), «О мово вкраїнська! Хто любить її, той любить мою Україну!”( В.Сосюра), «Я мовою своєю буду говорити, я щастя, миру хочу. І на тім стою» (Надія Красоткіна).
23	День захисника Вітчизни.
	БЕРЕЗЕНЬ
8	Міжнародний жіночий день (книжкові виставки: «Із любов’ю про жінку», «Жінка щаслива в коханні і у дитячій любові», «Пишайтеся, що ви жінки, бо живете чуттям серця»).
9	День народження Тараса Григоровича Шевченка (1814–1861), українського поета, художника, мислителя-просвітителя (книжкові виставки: «Беру «Кобзар» у руки знову, немов святий щоденний хліб» (Вадим Крищенко), «В щасливі дні і в дні сумні іду з дитинства до Тараса …» (Олександр Осадчий), «Тарас Шевченко живе і промовляє…», «Доля переслідувала його ціле життя, та не покрила іржею золота його душі»  (І. Франко), «Невмираючий дух поета, як і раніше, витає над рідною Україною…» (П. А. Грабовський).
19	120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського (1895–1964), українського поета, перекладача, автора поетичних збірок «На білих островах» (1910), «Під осінніми зорями» (1918), «Синя далечінь» (1922), «Знак терезів» (1932), «Київ» (1935), автора кількох книжок поетичних перекладів, серед яких поема А. Міцкевича «Пан Тадеуш», трагедія В. Шекспіра «Король Лір» та ін. (Книжкові виставки: «Була у нього посмішка дитяти – блакиті української тепло…» (Дмитро Павличко), «Велетень української культури ХХ ст. Максим Рильський», «Побачиш ти в пісні моїй луну своїх власних надій…» (Максим Рильський), «Читачу, вглибися у те, чим я свою пісню зігрів…» (Максим Рильський). o    85 років  від дня народження Ліни Василівни Костенко (1930), української письменниці-шістдесятниці, поетеси, матері Оксани Пахльовської, лауреата Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994), автора збірок поезій «Мандрівка серця» (1961), «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), історичного роману у віршах «Маруся Чурай» (1979) (Книжкові виставки: «Мені відкрилась істина печальна» (Ліна Костенко), «Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть» (Ліна Костенко), «Людині бійся душу ошукать…» (Ліна Костенко).
21	Всесвітній день поезії (Книжкові виставки: «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» (Ліна Костенко), «Не вмре поезія, поки душа бажає зирнути в ті краї, де око не сягне…» (Володимир Самійленко), «Поезіє, красо моя, окрасо…»  (Василь Стус), «Поезія – це плід і роздумів, і вражень» (Леся Гурч), «Поезія – спосіб відірвати мить від плетениці часу…» (Роман Романюк), «Мені болить – тому читаю вірші…» (Богдан Козак)
27	Міжнародний день театру. (Книжкові виставки: «Театр повчає так, як цього не зробити товстій книзі» (Вольтер), «Театр – як буря, сміх, сила, переворот», «Золотий вік українського театру», «Час корифеїв», «З історії українського професійного театру», «Видатні митці українського театру», «Світ українського театру».

КВІТЕНЬ

1	День сміху (Книжкові виставки: «Краще сміятися, ніж плакати…» (Е. М. Ремарк), «Гумор – рятувальний круг на хвилях життя» (Вільгельм Раабе), «Від дзвінкого веселого сміху горе тікає» (Вільгельм Лібкнехт), «Що ж це за благо, що за багатство, що за радість така — сміх?», «… гумор — невідлучна прикмета кожного правдивого таланту» (І. Франко), «У ворота того, хто сміється, входить щастя» (Конфуцій), «У дім, де сміються, приходить щастя» (японська приказка), «Від гніву старієш, від сміху молодієш» (китайська приказка). o    Міжнародний день птахів (Книжкові виставки: «… небо без птиць – не небо!» (Н. Т. Красоткіна), o    «Пташиний дивосвіт», «Птахи, що приносять щастя», «Так гарно співають птахи, аж ніжністю душу вкриває» (А. Гаврилець), «Як не буде птахів, то і людське серце стане черствішим» (М. Стельмах).
2	Міжнародний день дитячої книги (Книжкові виставки: «Книга для дітей, що волога для полів», «Книга не пряник, а дітей до себе манить», «Читання – це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе»  (В. Сухомлинський).
4	День створення НАТО (1949).
5	Вербна неділя (Книжкові виставки: «Верба красна розцвітає, про Великдень сповіщає» (О. Роговенко), «Гілочки тоненькі, котики пухнасті, хай несуть у хату радість, мир і щастя», «Тоненьким прутиком з вербовим котиком себе вітаємо легеньким дотиком…» (Марія Хоросницька)). 305 років від дня проголошення Конституції Пилипа Орлика (1710), першої української конституції.
7	Благовіщення Пресвятої Богородиці (Книжкові виставки: «Благовіщення. Всесвіт квітує…», «В цей день навіть птах не в'є гнізда», «Нинi свято Початку життя, Непорочного вiчного Дива…»). Всесвітній день здоров’я (Книжкові виставки: «Найбільше багатство кожної людини – це її здоров’я», «Перша сходинка до щастя – здоров’я» (Сократ), «Нема щастя без здоров’я» (українське прислів’я), «Коли немає здоров’я,  – мовчить мудрість, не може розквітнути мистецтво, не грають сили, марне багатство і безсилий розум» (Геродот), «Життя, здоров’я — це найбільше диво. Найбільше щастя, що в людини є» (Надія Красоткіна), «Здоров’я є, то й дні усі чудові, а щастя і саме до вас прийде» (Надія Красоткіна).
11	Міжнародний день звільнення в’язнів фашистських концтаборів (Книжкові виставки: «Вони пройшли гітлерівську машину смерті», «Вшановуємо подвиг тих, хто у нацистському рабстві переміг смерть», «Концентраційні табори в роки Другої світової війни», «Українські невільники ІІІ Рейху», «Бухенвальдський сполох: заклик до живих»).
12	Великдень (Книжкові виставки: «Ясний Великдень на землі! Багато радості й пісень приніс нам янгол на крилі…», «На столі – духмяна паска, // А круг неї – писанки. // Уділи нам, Боже, ласки // На всі дні, на всі віки!» (П. Воронько), «Розпишу я на писанках // Квітки,  ялички, // Розмалюю, роздарую // Межи сестрички» (М. Підгірянка), «Я писанка-красуня, // Вся в рисках і квітках. // Красу митців несу я, // Їх славлячи в віках» (О. Олесь), «Вийдем-вийдем на горбок, // Заспіваєм гагілок, // Що весна вже воскресла, // Нам Великдень принесла» (Р. Завадович)). Всесвітній день авіації та космонавтики (Книжкові виставки: «Зоряні мрійники», «Космонавти України», «Безмежжя Всесвіту й холодний блиск зірок… Їх загадковість манить й спокушає» (Ілля Герасюта)), «Космос – це не прогулянка, ракета – не літак» (Ю. Гагарін)).
18	День довкілля (Книжкові виставки: «Все на землі, все треба берегти – і птаха й звіра, і оту рослину» (Б. Лепкий), «Друже мій, люби життя, // Люби людей, природу, // А кривду кинь у забуття // Як камінь в тиху воду» (Б. Лепкий), «І хто б нас навчив в світі правильно жити…» (Надія Красоткіна), «І випадає доля з рук людини обставинам нікчемним завдяки…» (Надія Красоткіна), «Час загадковий, невблаганний мить дає, щоб щось хороше у житті почати» (Надія Красоткіна), «Не дайте вашим душам збайдужіти, прокиньтеся, як квіти навесні…» (Надія Красоткіна), «Всі хочуть все. Та треба пам’ятати — // Це не дається просто у житті. // Спочатку треба вміти віддавати, // Тоді зустрінеш все це на путі» (Надія Красоткіна). День пам’яток історії та культури (Книжкові виставки: «Хочеш повернутися в минуле – згадай про минуле», «Історія народу є так само його заповітом» (В. Швебель), "Живе той, хто не живе для себе, // Хто для других виборює життя" (Василь Симоненко), «Там, де живуть душа і пам’ять…»).
22	Всесвітній день Землі (Книжкові виставки: «Усе добро – від землі», «Земле, моя всеплодющая мати» (Іван Франко), «Земля наче казка, така чарівна. // Космічна жива перлина. // І є рідним домом для нас вона, // А ти на Землі — людина! (Надія Красоткіна), «Про нашу планету я все хочу знати, відкрийте, будь ласка, секрети її» (Надія Красоткіна), «Про що співає Земля», «В Землі на чистоту свої права! // Вона усім, хто сморід розсіва, // Воздасть екологічним правосуддям!» (Віктор Оліфіров)).
23	Всесвітній день книги і авторського права (Книжкові виставки: "Книги – діти розуму" (Джонатан Свіфт), "... Дивною і ненатуральною здається людина, яка існує без книги" (Т.Г.Шевченко), «Знання – сонце, книга – вікно», «Є книги, які треба тільки скуштувати, є такі, які найкраще проковтнути і лише небагато – розжувати і перетравити» (Ф. Бекон), «Добра книга – це подарунок, який заповів автор людському родові» (Аддісон)). 95 років від дня народження Григорія Михайловича Тютюнника (1920–1961), українського прозаїка, поета, автора роману «Вир», повісті «Хмарка сонце не заступить» (1957), поетичної збірки «Журавлині ключі» (1963).
24	95 років від дня народження Дмитра Григоровича Білоуса (1920–2004), письменника-гумориста, автора збірок гумору та сатири «Веселі обличчя» та «Осколочним!», поетичних збірок «Чари барвінкові» та «Диво калинове», книжок для дітей.
26	День Чорнобильської трагедії (Книжкові виставки: «Рани Чорнобиля», «Ви чули, як плаче спустошена Прип'ять, за скоєний гріх розіп'ята живцем» (А. Багряна), «Малина спіє. І на все, на все лягає пил чорнобильської траси» (Л. Костенко), «Чорнобильський привид повсюди блукає, загрозливо лапи підніс» (Жанна Коруняк), «Мовчить Чорнобиль - дід кремезний, // Цеглиння з вогнищ погляда. // Тут свято довго не воскресне – // Зайшла в країни дім біда!» (Володимир Вауленко), «Голосить дзвін стривожено у квітні, // засмучує весняні дні привітні, // озветься в серці кожної родини // і стогоном у грудях України» (Леся Вознюк).
28	День охорони праці (Книжкові виставки: «Вчимося жити у безпеці», «Порушниками правил безпеки не народжуються. Ними, як правило, помирають», «Електричний струм – не жарти!», «Щоб життя безпечне мати, треба всім про нього дбати» (Т. Соколець).

ТРАВЕНЬ

1	День міжнародної солідарності трудящих.
3	День Сонця (Книжкові виставки: «Від тепла і від світла вся Земля оживає», «Сонце грає в блакиті», «З’явилось сонечко і все живе радіє» (Надія Красоткіна), «Тепло і світло. Як без цього жити? // Без світла і тепла життя нема. // І доки буде Сонечко світити, // Мине нас холод і страшна пітьма» (Надія Красоткіна).
7	·         150 років від дня народження Марка Федоровича Грушевського (1865–1938), церковного діяча, педагога, етнографа, краєзнавця, дослідника історії роду Грушевських.
9	День Перемоги (Книжкові виставки: «День Перемоги – день пам’яті та надії», «Ті дні у пам’яті народній», «Бач, страшніше, як війна, у житті нема біди» (В. Вішко), «Пройшла війна стежками долі» (П. Сорокопуд), «А пам’ять священна…», «Хто за свободу вийшов проти смерті, тому немає смерті на землі...», «Їх життя, їх помисли високі, // Котрим не судилось розцвісти, // Закликають мир ясний і спокій, // Як зіницю ока, берегти» (В. Симоненко)).
10	День матері (Книжкові виставки: «Всіх у житті нас рятує мами безсмертна любов», «Подаруйте мамі зайву вдячність», «Мамо моя рідна і єдина, ластівко добра і теплоти» (Геращенко В.), «Хай щастить у Вашій хаті, мамо» (Таран А.)).
15	Міжнародний день сім’ї (Книжкові виставки: «Всі бережіть свою сім’ю, віддайте їй любов свою» (Алла Баранкевич), «Сім’я багато значить в кожній долі», «Теплом зустрічає отчий дім»). ·         170 років від дня народження Іллі Ілліча Мечникова (1845–1916), українського науковця, одного з основоположників еволюційної ембріології, імунології та мікробіології.
16	День науки (Книжкові виставки: «Наукових відкриттів привабливий світ», «Ми пишаємося українськими вченими»). o    День  Європи (в Україні) (Книжкові виставки: «Україна святкує День Європи», «Парад країн Європи», «Європейський Союз – крок назустріч»). o    120 років від дня народження Тодося Степановича Осьмачки (1895–1962), видатного українського письменника, поета, прозаїка, що творив у дусі символізму та неоромантизму, перекладача (переважно В. Шекспір) (Книжкові виставки: «Поет із пекла», «Із Батьківщини рідної втікач», «І, мабуть, час того колишнього бажання // був тяжко зaклятий стогнанням вічних мук» (Тодось Осьмачка)).
17	Всесвітній день інформаційного  суспільства (Книжкові виставки: «Право знати», «Ми птахи інформаційного простору. Іншого у нас немає» (Ліна Костенко), «Добре поінформована людина вартує двох» (французька приказка), «Мегабайти моєї пам’яті привалила інформація. Борсаюсь, як у пісках» (Ліна Костенко "Записки українського самашедшого"), «Інформація – основна валюта демократії» (Ралф Нейдер)).
18	Міжнародний день музеїв. День пам’яті жертв депортації (1944) з Криму.
22	День перепоховання Т. Г. Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева (1861). ·         Міжнародний день біологічного різноманіття. o    175 років від дня народження Марка Лукича Кропивницького (1840–1910), українського драматурга, актора, режисера, автора понад 40 п’єс, зокрема драм «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Глитай, або ж Павук», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Дві сім’ї», «Метелик» (Книжкові виставки: «Батько українського театру Марко Кропивницький», «Марко Кропивницький – видатний діяч українського театру», «Життя, присвячене театру», «Корифей «театру корифеїв»», «Драматургія Марка Кропивницького»).
24	День слов’янської писемності і культури (Книжкові виставки: «Наші предки – слов’яни», «Дорогами тисячоліть», «Мова – це наша національна ознака, в мові - наша культура, сутність нашої свідомості» (Іван Огієнко), «Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити» (Василь Сухомлинський) o    День Рівноапостольних Кирила і Мефодія, вчителів слов’янських (Книжкові виставки: «Місія святих рівноапостольних братів Кирила та Мефодія серед слов’ян», «Кирило і Мефодій – перекладачі Біблії та винахідники алфавіту», «Невмируща спадщина Кирила та Мефодія»). ·         110 років від дня народження Михайла Олександровича Шолохова (1905–1984), російського письменника, автора збірки «Донські оповідання», роману-епопеї «Тихий Дон», романів «Піднята цілина», «Вони воювали за Батьківщину», оповідання «Доля людини».
25	110 років від дня народження Олександра Євдокимовича Корнійчука (1905–1972), українського письменника, за мотивами творчості якого були зняті фільми «Богдан Хмельницький», «У степах України», «Фронт», автора п’єс «На грані» (1929), «Кам’яний острів» (1929), «Штурм» (1931), «Загибель ескадри» (1933). ·         80 років від дня народження Юрія Феодосійовича Ярмиша (1935–2013), українського письменника, майстра авторської казки («Золотий кораблик», «Два майстри», «Чарівними стежками», «Великий мисливець», «Їжачок і Соловейко», «Солодкий марципан»).
29	Міжнародний день миротворців ООН.
31	День Святої Трійці (Книжкові виставки: «Зелена неділя у батьковій хаті», «Сходження Духа Святого на апостолів – початок історії церкви», «Хай Трійця Свята в любові єднає!», «Клечається світ в зелене – // Листочками липи й клена, // Звиваються у віночки // Дванадцяти трав голосочки…» (Марія Чумарна). Міжнародний день боротьби з тютюнопалінням (Книжкові виставки: «Навіщо куриш ти, скажи?», «Прекрасне не в цигарці й запальничці!», «Цигарка — ворог для твоїх думок», «Ти хочеш виділитись? Бути модним? // Але подумай, що для тебе головне?» (Юлія Бас), «Не варто долю ткать по трафарету // І сподоблятись димовій трубі» (Віктор Оліфіров), «Не псуй життя собі, природі й людям!» (Віктор Оліфіров)).

ЧЕРВЕНЬ

1	Міжнародний день захисту дітей (Книжкові виставки: «Притисніть до грудей свою дитину…» (Надія Красоткіна), «Дорослі! Убережіть дітей від гіркоти розчарувань і зневіри», «Захист дитинства у цілому світі – це місія честі, любові, добра».

Літературна Голованівщина

                                                                                                                                       Додаток

Літературна карта Голованівщини

Асауленко Ольга Іванівна народилася 6 вересня 1956 року в смт Голованівськ у робітничій сім’ї на берегах річки Кайнари. Бібліотекар за фахом. Перші спроби писати вірші розпочала у випускному класі. Її поезії друкувалися у газетах «Там, де Ятрань…», «Вісник Голованівщини», «Кіровоградська правда», «Україна-центр», «Культура і життя», московському альманасі «Ліра». Ольга Іванівна – лауреат літературно-мистецької премії імені Степана Васильовича Шеврякова.

Гаранін Володимир Михайлович народився 5 лютого 1934 року у с. Троянка. Закінчив філологічний факультет Одеського  державного університету ім. І.І.Мечникова, працював у партійних органах та в системі Міністерства внутрішніх справ. Відповідальний секретар Одеської обласної організації НСПУ. Володимир Михайлович плідно працює в жанрах сатири і гумору, філософської лірики, прози, публіцистики, літературної критики та мовознавства. Автор поетичних збірок: «Доброзичливий Горобець», «Червоні світанки», «Щиро кажучи», «Притчі про козака Мамая», «Четрертий вимір», «Голубі серпанки», «Мементо морі», «Осінні мелодії», «Ну що б, здавалося, слова…», «»Як парость виноградної лози», «Еней був парубок моторний», «Звична справа», літературознавчих книг: «Віктор Дзюба», «Реве та стогне Дніпр широкий». Лауреат премії імені Степана Олійника.

Григорук Євген Максимович народився 6 січня 1899 року у с. Троянка в родині сільського писаря. Початкову освіту здобув від свого батька.У 1916 році успішно закінчив Балтську вищепочаткову школу. Навчався у Феодосійському вчительському інституті. Під час громадянської війни був одним із керівників партійної і повстанської роботив окупованих місцевостях України. У травні 1921 року Є.М.Григорука перевели до Харкова на посаду члена колегії Всеукрвидаву. 24 жовтня 1922 року після важкої хвороби перестало битися серце поета і революціонера. Літературна спадщина Євгена Григорука складається з більш ніж двадцяти українських поезій і півтора десятка творів російською мовою.

Ковальчук Микола Силович народився 12 грудня 1918 року в с. Полонисте, закінчив Уманське педагогічне училище, навчався в Севастопольському артилерійському училищі. Воював, був у полоні, утік. Потім знову фронт. Дійшов до Берліну. Має бойові ордени та медалі. Понад сорок років Микола Силович викладав історію. Успішно закінчив Уманський учительський інститут, а потім – Одеський університет. Працював у Полониській семирічній школі, Йосипвській восьмирічній (Ульяновський район). Найдовше ( в тому числі директором школи) – с.Кримка Первомайського району, що на Миколаївщині, де проживає нині. Автор таких книг: «Оточення вогневе»,»Шепіт хвиль Ятранських», «Не було щастя зранку», «Розбурхана Ятрань», а також книг про рідне село  та сусідню Давидівку, багатьох краєзнавчих досліджень. Лауреат премії імені С.В.Шеврякова.

Лужанський Володимир Омелянович народивсмя в с. Липовеньке 1 травня 1941 року. Після закінчення школи навчався в Одесі. Працював у с. Липовеньке кіномеханіком. Почав писати вірші з четвертого класу, оспівував рідну природу та возвеличував земляків-хліборобів. Його вірші публікувалися в місцевих та джержавних газетах. В.Лужанський дуже мріяв про видання власної збірки віршів та гуморесок, але смерть, яка настала після тяжкої хвороби 15 червня 1986 року, стала на заваді здійснення цієї мрії.

Мороз Валентин Леонідович народився 31 січня 1938 року в м, Кіровоград. Дитячі роки пройшли у с. Люшнювате. Закінчив філологічний факультет Одеського державного університету. Працював відповідальним секретарем Одеської обласної організації НСПУ. Автор поетичних збірок: «Говоріть, колоски, говоріть», «Ми-земля», «Дерево на обрії», «Білий-білий сніг», «Тінь дощу», «крило трави», «Крізь пам’ять», «Земле моя, доле моя», «У ритмі сонця», «Осінній сад», «Моя душа – як пташка на долоні», «Ім’я тобі – кохана. Вибрана любовна лірика», «Дорога в осінь.Вибрані поезії». Лауреат літературних премій ім. П.Тичини, ім. Е.Багрицького.

Павловський Станіслав Степанович народився 11 січня 1946 року на станції Ємилівка. Згодом родина переїхала у м. Первомайськ Миколаївської області, де виріс майбутнійпрозаїк і здобув середню освіту. Закінчив філологічний факультет Київського державного університету і. Тараса Шевченка.Працював завідувачем редакцій видавництв «Мистецтво» та «Молодь». Автор книги «Чиста вода з Бугу», до якої ввійшли оповідання, сатирично – гумористичної книги «Бути цього не може та роману «Бронтозаври на випасі». Помер 2010 року.

Полянецький Віктор Анатолійович народився 15 жовтня 1951 року в с. Капітанка. Закінчив Харківський інститут культури та філологічний факультет Харківського державного університету. Працював директором Капітанського сільського будинку культури, автором, редактором заводського радіомовлення, директором літературного музею, журналістом. Нині головний редактор газети «Южная магистраль» Південної залізниці. Член НСПУ, член Спілки журналістів України. Автор таких книг: «З буднів складається життя» (1997), «На благо» (1998), «Доки серце болить» (2002), «За другим каменем» (2003), «На гостинах» (2006). «З чистої води» (2007), «Третім часом» (2008), в перекладі російською мовою – «Калина візрела»(2004), в перекладі білоруською – «Бацьку сустракай» (2005). Лауреат премій імені Петра Василенка, імені Кості Гордієнка, імені Степана Шеврякова. У 2007 році книга «На гостинах» відзначена Міжнародною премією фонду Воляників-Швабінських при фундації Вільного університету в  Нью-Йорку (США), у 2010 році книга «З чистої води» - Всеукраїнською літературною премією імені Михайла Чабанівського.

Розвозчик Петро Іларіонович народився 13 серпня 1957 року в с. Вербове. Середню освіту здобув у Голованівській СШ №1. Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка. Працював у школі, зараз начальник відділу довузівської підготовки Білоцерківського інституту економіки та управління Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».  Заслужений учитель України. Автор таких книг: «Коні волі», « На долонях подорожника», «Земля Світовида». Член НСПУ. Лауреат премії імені І.С.Нечуя-Левицького.

Сиволап Петро Спиридонович народився 1 січня 1929 року в с. Полонисте. Студенто Львівського університету ім. І.Франка уже виступав як сформований поет. На його вірші композитори писали музику, їх друкували газети й журнали. З часом вийшла перша книга лірики «Калинова Ятрань», яку тепло сприйняли читачі. Потім були  «Дев’ятий вал», «Голос землі»… Багато років Петро Спиридонович працював на журналістській ниві, що сприяло вдосконаленню його творчості. Лауреат премії імені Юрія Яновського.

Ткаченко Сергій Іванович- поет, перекладач. Член НСПУ, кандидат філологічних наук. Народився 13 травня 1951 року в с.Ново-Шепеличі Кіївської області. Дитячі роки пройшли в с. Свірневе, Голованівську та Ульяновці. Автор збірок поезій та перекладів: «Сповідь правнука сільського писаря», «Ужинок осміннього поля», «Храм Дани». Редактор журналу «Ятрань». Працює в ООН (Нью-Йорк, США).

Чамлай Борис Феоктистович народився 10 квітня 1931 року в с.Розкішне. Навчався в Кіровоградському державному педагогічному університеті. У цей же час майже у кожному номері студентської багатотиражки «Радянський студент» зустрічаються його публікації: замальовки, нариси, поезії і, звісно ж, байки. Але до Спілки письменників України  Борис Чамлай увійшов в першу чергу як гуморист, маючи три книги. Усі книги містять байки, гумористичні мініатюри. Збірку «Власна думка» свого часу видала стотисячним тиражем «Бібліотека «Перця». Остання книга гумориста «Ментальність диявола» побачила світ за рік до його смерті – у 2000 році.

Шевряков Степан Васильович народився 22 травня 1937 року в селищі Головапнівськ. У 1958 році закінчив Миколаївський державний педагогічний інститут, філологічний факультет. Працював учителем, директором школи, інспектором шкул відділу освіти Голованівської райдержадміністрації. Автор поетичних збірок «Ватерлінія серця» (1994), «Заповітне»(), які вже видали після його смерті дружина та донька. Помер 28 січня 1982 року.

Районний конкурс читців "Тарасовими шляхами",присвячений 200-річчю з дня народження Т.Г.Шевченка

Сценарій

районного  конкурсу  читців « Тарасовими шляхами»,

присвяченого 200-річчю з дня народження Т.Г.Шевченка

  Ведуча.  В історії кожного народу є люди, імена яких оповиті невмирущою любов’ю та славою. Таким самородком в українців є Тарас Григорович Шевченко, якому судилося стати «володарем в царстві духа», національним генієм і духовним пророком, апостолом правди, заступником знедолених.

                      Сьогоднішній конкурс читців « Тарасовими шляхами» – це свято Кобзаря, його вічної, нев’янучої творчості, полум’яного слова.

                      Оскільки творчість Тараса Шевченка вивчається у кожному класі, то учасниками змагання будуть учні 5-11 класів загальноосвітніх шкіл району.

                      Дорогі діти! Вашу майстерність буде оцінювати компетентне журі у складі:

 Наталія Костянтинівна Кирилюк – заступник голови районної державної адміністрації;

Михайло Анатолійович Коломійчук – начальник відділу освіти райдержадміністрації;

Тетяна Володимирівна Піщик – начальник відділу культури, туризму та культурної спадщини райдержадміністрації;

Олена Олександрівна Коверко – завідувач районної бібліотеки для дітей;

Олена Іванівна Гончарук – методист районного методичного кабінету відділу освіти;

Поліна Леонідівна Цьока – методист районного методичного кабінету відділу освіти;

Ірина Анатоліївна Рибак – методист районного методичного кабінету відділу освіти.

                      Журі враховуватиме

-         художній рівень виконавської майстерності;

-         відповідність твору репертуару;

-         рівень сценічної культури;

-         індивідуальність виконавця.

Виступ оцінюється за 10-бальною системою.

             Перед конкурсом було проведено жеребкування учасників. За його результатами один за одним ви будете читати поезії, уривки  з поем Т.Г.Шевченка.

       

            Конкурс розпочинає _________________. Вона читає____________.

(Поезія ___звучить у виконанні____; декламує; читає; виконує; _____пропонує вашій увазі______)

 Ведуча.  Ось і виступив останній учасник  конкурсної програми. Шановне журі! Просимо вас підрахувати бали, визначити, хто ж переміг у змаганнях.     Діти! Поки журі підводить підсумки ваших виступів, ви візьмете участь у вікторині. Пригадайте, будь ласка, біографію та творчість Тараса Григоровича Шевченка.

                             Вікторина (додаток).

Ведуча. Гарно ви знаєте біографію та творчість Великого Кобзаря.

Ведуча. Слово для оголошення результатів конкурсу читців надається голові журі конкурсу. Нагородження переможців.

Ведуча. Творчість Тараса Григоровича Шевченка – це книга буття українців, своєрідна візитна картка українського народу.

«Учіться, читайте і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь,»- ці слова талановитого  поета ніскільки не втратили своєї актуальності і сьогодні.

               Ми сьогодні ще раз з вами переконалися у поетичній величі та неперевершеності сили таланту Кобзаря. І на оновленій землі, над ланами, широкими полями, вільними містами і селами, як весняні води могутнього Дніпра, лине вічно живе в народі слово ВЕЛИКОГО УКРАЇНЦЯ.

                                                                                                 Додаток

                                            В І К Т О Р И Н А

1.    Назвати імена батьків Тараса Шевченка.

                                                                  (Катерина, Григорій)

2.    Де і коли народився поет?

(ст. ст. 25 березня/ новий ст. 9 березня 1814 року у с. Моринці Звенигородського повіту на Київщині ( нині Черкаська область)

3.    Якого віку був Тарасик, коли померли його матуся, батько?

( 9 років – мати 1823 р., 11 років – батько 1825 р.)

4.    Село, у якому Т.Шевченко провів дитинство?

                                                                            (Кирилівка)

5.    У яких творах поет пише про своє нещасливе дитинство?

(«Мені 13-ий минало»; «Сон»(«На панщині пшеницю жала»); «І виріс я на чужині», «І золотої, й  дорогої»)

6.    Хто вперше розповів  майбутньому поетові про козаччину?

                                                                           ( Дід Іван)

7.    Ким служив Тарас Шевченко у пана?

                                                                        (Козачком)

8.    Коли Т.Г.Шевченка викупили з кріпацької неволі?

                                                                      (22 квітня 1838 р.)

9.    Який талант проявився у Шевченка раніше – поета чи художника?

( Ще в дитинстві у Тараса з’явилися здібності до малювання)

10.          Як називалася перша збірка творів Тараса Шевченка? Скільки творів увійшло до неї?

                                                          ( «Кобзар»,  8 творів)

11.          Назвати псевдоніми Т.Шевченка?  (Кобзар, Дармограй)

12.          Де і коли був заарештований  Шевченко?

( У квітні 1847 року на переправі через Дніпро в Києві)

13.          Який композитор написав близько 100 мелодій на слова Шевченка?

                              (Український композитор Микола Лисенко)

14.          Якою відомою піснею розпочинається поема «Причинна»?

                                             («Реве та стогне Дніпр широкий»)

15.          З якої поеми ці рядки?

                                Кохайтеся, чорнобриві,

                                Та не з москалями.

                                Бо москалі – чужі люди,

                                Роблять лихо з вами.

                                                                              («Катерина»)

16.          У якому творі героїня  призналася, що вона його мати?

                                                                            («Наймичка»)

17.          У якому творі матері сниться щасливе життя сина?

                       (Вірш «Сон» («На панщині пшеницю жала…»))

18.          Переклад якого уривка поеми Київської Русі зробив Шевченко?

                   («Плач Ярославни» із «Слова о полку Ігоревім»)

19.          До кого звернене «Посланіє» Шевченка?

                 («І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм»)

20.          Найвідоміший драматичний твір Т.Шевченка?

                                                        («Назар Стодоля»)

21.          Як називався записник, у якому Тарас Шевченко записував свої твори під час заслання?

                                                                 (Захалявна книжечка) 

22.          За участь  у якому таємному товаристві було засуджено поета?             

                                                  ( Кироло-Мефодіївське товариство)

23.          Скільки років провів Шевченко на засланні?

                                                                                    (10)

24.          Яка картина Шевченка носить таку ж  назву, як і його поема?  

                                                                                      («Катерина»)

25.          Український письменник, у якого Шевченко був боярином на весіллі.

                                                                        ( Пантелеймон Куліш)

26.          Яку книгу для навчання грамоти створив письменник?

                                                                                          («Буквар»)

27.          Прізвище російського письменника, портрет якого намалював Карл Брюллов, щоб розіграти його в лотерею і викупити Тараса Григоровича з кріпацтва»

                                                                                        (Жуковський)

28.          Художник-земляк, з яким зустрівся Тарас Шевченко у 1835 р. в Літньому саду в Петербурзі?

                                                                                     (Іван Сошенко)

29.          Які художні твори про життя Т.Г.Шевченка ви знаєте?

(С.Васильченко «В бур’янах», О.Іваненко «Тарасові шляхи», О.Ільченко «Петербурзька осінь», Л.Смілянський «Поетова молодість» та інші)

30.          Коли за життя Шевченка виходили збірки його творів під назвою «Кобзар»?

                                                                       (1840, 1844?,1860 роки)

31.          Мандрівні музиканти-співці

                                                                                          (Кобзарі)

32.          З якого твору рядки?

   Тече вода в синє море,

   Та не витікає:

   Шука козак свою долю,

   А долі немає.

                                                                                          («Думка»)

  Будеш, батьку, панувати,

  Поки живуть люди;

  Поки сонце з неба сяє,

  Тебе не забудуть!

                                          («На вічну пам’ять Котляревському»)

Ішов кобзар до Києва

Та сів спочивати;

Торбинами обвішаний

Його повожатий,

Мале дитя, коло його

На сонці куняє,

А тим часом старий кобзар

Ісуса співає

(«Катерина»)

По діброві вітер виє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Стан високий, лист широкий

Марне зеленіє.

Кругом поле, як те море

Широке, синіє

(«Тополя»)

Квіти мої, діти мої!

Нащо ж вас кохав я, нащо доглядав!

Чи заплаче серце одно на всім світі,

Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав.

(«Думи мої, думи мої»)

Гомоніла Україна,

Довго гомоніла,

Довго, довго кров степами

Текла – червоніла.

І день, і ніч гвалт, гармати;

Земля стогне, гнеться…

(«Гайдамаки»)

Дивлюсь, аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Меж ярами над ставами

Верби зеленіють

(«Сон»)

Іде Марко з чумаками.

Ідучи, співає,

Не поспіша до господи –

Воли попасає

(«Наймичка»)

Сем’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає

(«Садок вишневий коло хати»)

Та недовго сонце гріло,

Недовго молилось…

Запекло, почервоніло

І рай запалило

(«Мені тринадцятий минало»)

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу… отоді я

І лани, і гори –

Все покину, і полину

До самого Бога,

Молитися…

(«Заповіт»)

Аж страх погано

У тім хорошому селі.

Чорніше чорної землі

Блукають люди, повсихали

Сади зелені, погнили

Біленькі хати, повалялись

Стави бур’яном поросли

(«І виріс я на чужині»)

Любо, любо стало

Пташечка зраділа

І защебетала

(«Зацвіла в долині червона калина »)

А ще до того, як побачу

Мало хлопчика в селі

Мов одірвалось от гіллі,

Одно - однісіньке під тином

Сидить собі в старій ряднині.

(«І золотою й дорогою»)

Не називаю її раєм,

Тії хатиночки у гаї

Над чистим ставом край села.

Мене там мати повила

І, повиваючи, співала…

(«Якби ви знали паничі»)

І усміхнулася небога,

Проснулася – нема нічого

На сина глянула, взяла,

Його тихенько сповила…

(«Сон» («На панщині пшеницю жала»))