Література

Творчий діалог учителів української, зарубіжної літератур та бібліотекарів "Як не загубити читача у ХХІ столітті"

 

         Бути  читачем – це високе мистецтво, йому потрібно наполегливо вчитися. Сьогодні є помітним згасання інтересу школярів до художнього слова, читацької культури, що негативно позначається на їхньому подальшому житті.  Як переконати школярів  у їх потрібності й важливості, як зробити так, щоб учні прагнули до читання художніх творів та до самостійної літературної творчості – ці питання хвилюють учителів-словесників та бібліотекарів нашого району.

        4 березня 2020 року у Голованівській районній бібліотеці для дітей відбувся творчий діалог учителів зарубіжної і української літератур, бібліотекарів закладів загальної середньої освіти району на тему «Як не загубити читача у ХХІ столітті».

    Коверко Олена Олександрівна, директор Голованівської районної бібліотеки для дітей, в рамках міні-тренінгу «Навіщо читати книги»,  ознайомила присутніх з презентацією «Користь читання. Вплив книги на Людину», виставкою книг сучасної літератури для дітей, провела мозковий штурм «27 причин читати книгу».

    Бібліотекарі закладів загальної освіти району поділилися досвідом щодо залучення учнів до системного читання,  участі у Всеукраїнському конкурсі «Книгоманія», різноманітних заходах Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек і тижня дитячої та юнацької  книги. Безносюк  Ольга Володимирівна, завідувачка бібліотекою Голованівського ліцею ім.Т.Г.Шевченка,  представила презентацію «Бібліотека – територія успіху», розповіла про проєкт «Літературні перлини Голованівщини», присвячений творчості письменників-земляків, над яким  працюють  бібліотекарі і учні Голованівського ліцею ім. Т.Г.Шевченка та філій. Олійник Катерина Фомівна, завідувачка бібліотекою Перегонівського ліцею, презентувала портфоліо  кращів читачів Перегонівського ліцею,  зазначивши при цьому одну із проблем шкільних бібліотек – фонди не поповнюються  творами сучасних авторів.

   Тетяна Дементіївна Кравець, керівник районного методичного об’єднання вчителів зарубіжної літератури, учитель Межирічківської філії Голованівського ліцею ім.Т.Г.Шевченка, поділилась досвідом формування компетентного читача, проаналізувавши причини залучення дітей до книги.

  Світлана Костянтинівна Бак, керівник районної творчої групи вчителів зарубіжної літератури, учитель Троянської філії Голованівського ліцею ім.Т.Г.Шевченка, представила досвід роботи творчої групи з теми діалогу у форматі презентації «печа-куча».

       Корчум Наталія Петрівна, учитель української мови та літератури Перегонівського ліцею, поділилася враженнями від  зустрічі учнів ліцею із місцевою поетесою Надією Данилівною Прядка, учителькою української мови та літератури Шепилівської філії Голованівського ліцею ім.Т.Г Шевченка.

       На запит учасників творчого діалогу Надія Данилівна прочитала кілька  поезій зі своєї збірки «Душі моєї полинові меди». ЇЇ вірші заполонили красою художнього слова, створили атмосферу взаєморозуміння і доброти, бо йдуть із самого серця, торкаються струн душі.

  Учителі-словесники і педагоги району під час діалогу обговорили наступні питання:

1. Які вміння і навички читацької діяльності необхідно розвивати  у

дітей?

2. Які  труднощі  виникають під час формування літературної компетентності учнів?
3. Які сучасні методичні прийоми та методи   використовуються при формуванні літературної компетентності ?
4.  Від чого залежить успішне формування  компетентного читача?

      Гончарук Олена Іванівна і Рибак Ірина Анатоліївна, методисти районного методичного кабінету, проаналізували результати анкетування «Ви і книга», проведеного у лютому 2020 року серед працівників освіти району,підвели підсумки заходу, спланували напрямки діяльності з даної проблеми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шевченківські дні

  

Початок весни для шанувальників літературної спадщини Великого Кобзаря – це можливість щоразу по-новому осмислити його поетичні та прозові твори, краще осягнути минуле. Тараса Шевченка вважають українським пророком, чиє поетичне слово було актуальним у ХІХ столітті і не менш значиме сьогодні.

09 березня 2020 року в Україні відзначалася 206 річниця з дня народження Тараса Григоровича Шевченка – поета, художника, мислителя. З нагоди роковин поета 10 березня у закладах загальної середньої освіти Голованівського району відбулися заходи, на яких ще раз згадали життєвий шлях та творчість Кобзаря.

У всіх школах пройшли загальношкільні лінійки: «У серці зоріє святе ім’я Генія», «Уклонімось тобі, мій Кобзарю святий». Учителі початкових класів,  української мови та літератури, музичного мистецтва організували та провели  літературно-музичні композиції, свята: «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття», «Живе Кобзар у пам’яті народу», «Шевченкова весна», «На вівтар Шевченкового слова я серце своє юне покладу», літературну агітку «За слово цілюще Тараса – держави моєї окрасу», конкурси читців: «Цілюще джерело Шевченківської музи», «Віршів віночок від Тараса», «Слово, якому звучати вічно. Улюблений вірш Шевченка», «Тобі, Кобзарю», «Вінок Кобзареві», вікторини «Чи знаєш ти Шевченка?», «Стежками життя і творчості Тараса Шевченка», «Пізнаймо Кобзаря», літературну мандрівку «І лине над землею Шевченкове слово святеє».

Учителі образотворчого мистецтва залучили школярів до участі у конкурсах ілюстрації до творів Тараса Шевченка: «Ми тебе не забудем, Тарасе», «Художній світ Тараса».

Класні керівники на годинах спілкування обговорили  питання: «Провісник долі України», «І говорило полотно про муки, його будні та його свята», «Шевченко в сучасному прочитанні», «Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став».

У шкільних книгозбірнях бібліотекарі організували книжкові виставки: «Велич Тарасового слова», «Титан землі української – Тарас Григорович Шевченко»; виставку-інсталяцію Тарас Шевченко: життя нескінченне», віртуальну мандрівку «Співець народної долі», віртуальну вікторину-подорож «Зустріч із Тарасом», провели квест «Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став».

       

       

        

Семінар-практикум учителів української мови та літератури

   

       6 грудня 2019 року у Межирічківській філії Голованівського ліцею імені Т.Г.Шевченка  відбувся семінар-практикум учителів української мови та літератури з проблеми «Інтегрований урок як засіб стимулювання творчих здібностей учнів». Учителі-словесники розкрили сутність інтегрованого навчання, розглянули  відмінності між інтегрованими, бінарними уроками та міжпредметними зв’язками. Рибак І.А., методист районного методичного кабінету відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації, акцентувала увагу на перевагах та проблемах інтеграції, технології проведення інтегрованого уроку, на якому пасивна форма навчання змінюється на активну творчу працю.

       Сокорчук Л.В., спеціаліст вищої категорії, запросила колег відвідати інтегрований урок з української та зарубіжної літератури в 9 класі на тему: ««Енеїда» Івана  Котляревського. Історичний та національний  колорит, зображення життя всіх верств населення». Школярі порівнювали твір Вергілія і українського класика, визначали проблеми твору, пояснювали алюзію на нашу історію в поемі, зіставляли специфіку розкриття теми в різних творах мистецтва. Саме такий аналіз літературних творів допомагає учням усвідомити цілісність літературного процесу, формує цілісне світобачення. Учителі-словесники переглянули інсценізацію уривка  із п’єси І.П. Котляревського «Наталка Полтавка», відзначили майстерність виконання учнями своїх ролей.

       Рибак І.А. проаналізувала результати участі школярів закладів освіти району в олімпіадах і конкурсах, акцентувала увагу на основні проблеми і шляхи їх вирішення.

ІІ етап Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка

16 листопада 2019 року у приміщенні Голованівського ліцею ім. Т.Г.Шевченка переможці І етапу Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка взяли участь у ІІ етапі. У змаганнях взяли участь 12 школярів із Голованівського ліцею ім. Т.Г.Шевченка, Перегонівського ліцею, Шепилівської філії Голованівського ліцею ім. Т.Г.Шевченка. Учасників конкурсу привітала Рибак І.А., методист районного методичного кабінету відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації, побажала їм успіхів під час виконання завдань.

       Відповідно до рішення журі переможцями стали:

І місце

Голобородько Софія, учениця 6 класу Перегонівського ліцею (учитель Кімлик Т.І.);

Крижановська Юлія, учениця 10 класу Голованівського ліцею ім. Т.Г.Шевченка (учитель Панченко Л.Б.);

Штука Софія, учениця 11 класу Голованівського ліцею ім. Т.Г.Шевченка (учитель Оцабрик О.М.).

 ІІ місце

Шварц Анастасія, учениця 5 класу Голованівського ліцею ім. Т.Г.Шевченка (учитель Багачук Л.М.);

Гончарук Дар’я, учениця 6 класу Перегонівського ліцею (учитель Кімлик Т.І.).

ІІІ місце

Найда Іван, учень 5 класу Перегонівського ліцею (учитель Гришковець Л.Г.);

Запорожчук Анастасія, учениця 6 класу Голованівського ліцею ім. Т.Г. Шевченка (учитель Оцабрик О.М.);
Петренко Марія, учениця 8 класу Шепилівської філії Голованівського ліцею

ім. Т.Г.Шевченка (учитель Прядка Н.Д.).

Семінар-практикум учителів української мови та літератури

     6 березня 2019 року в Перегонівському ліцеї відбувся семінар-практикум учителів-словесників з проблеми «Формування ключових компетентностей учнів на уроках української мови та літератури засобами  сучасних освітніх технологій». Учитель цього ж навчального закладу провела урок української літератури у 5 класі на тему «Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі». Пригодницька повість про мандрівку історичними місцями сучасної України». Учні переказували найяскравіші фрагменти твору, створили презентацію і карту про місця подорожі головних героїв, аргументовано висловлювали власну думку щодо проблем, порушених у  творі. Ознайомилися з особливостями епічних творів.

     Учителі, які атестувалися у 2018-2019 навчальному році, поділилися досвідом роботи з проблем: розвиток мислення учнів на уроках української літератури (А.О.Кравченко, учитель Новосільської філії Голованівського ліцею ім. Т.Г.Шевченка); використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури (С.М. Мельник, учитель Люшнюватської філії Побузького ліцею); реалізація компетентнісного підходу на уроках української мови та літератури (Прядка Н.Д., учитель Шепилівської філії Голованівського ліцею ім. Т.Г.Шевченка).

      М.С.Кравченко, учитель Крутеньківської філії Перегонівського ліцею, познайомила словесників з біоадекватним інструментарієм на допомогу філологу. Учитель формує потребу учнів вивчати рідну мову через ейдотехніку.

      У переддень 8 Березня Прядка Надія Данилівна читала свої поезії про кохання, про красу навколишнього світу.

 

  

 

Методичні рекомендації щодо викладання української літератури у 2018/2019 навчальному році

в Нормативно - правове забезпечення українська мова та література, Усі уроки української мови та літератури, Файли08.07.2018 29,796 Переглядів

Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від  03. 07. 2018 р. № 1/9-415

Методичні рекомендації щодо викладання української літератури у 2018/2019 навчальному році

У 2018/2019 навчальному році вивчення української літератури в  5 – 9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою: Українська література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України  від 07.06.2017 №804;

у 10 класі – за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;

в 11 класі – за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021, крім академічного рівня та рівня стандарту, затверджених наказом МОН України від  14.07.2016 № 826.

Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi.

Нові програми для 10 класу створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), ключовим положенням концепції «Нова українська школа»; структуровано за окремими тематичними розділами й підрозділами.

Зміст навчального матеріалу передбачає текстове вивчення творів, що виділені напівжирним шрифтом, інші ж лише називаються для допомоги вчителеві під час вивчення певної теми. Крім того,  для осучаснення змістового компонента, актуалізації компетентнісного підходу, надання вчителеві методичної допомоги під час вивчення програмових тем запропоновано рекомендаційну рубрику «Мистецький контекст» (МК).

Вивчення  української літератури також відбувається із залученням міжпредметних зв’язків – МЗ (українська мова, історія, зарубіжна література, образотворче мистецтво, музика тощо).

Звертаємо особливу увагу на те, що запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу чи підрозділу є орієнтовною, учитель може її перерозподіляти на власний розсуд. Резервний час учитель може використовувати також довільно, зокрема для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо).

Запроваджено (*) – для творів, які не є обов’язковими, їх можна розглядати додатково, за вибором учителя, наявністю часу або самостійно.

Наприкінці програми для кожного класу подано орієнтовні списки літератури для додаткового (самостійного) читання.

У навчальній програмі профільного рівня передбачено  вивчення творів літератури народів України, передовсім кримських татар. Також важливим компонентом програми є «Читацький практикум», спрямований на формулювання практичних навиків усних і письмових роздумів над прочитаним у різних стильових формах.

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей класу тощо.

 Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури у 5–9 класах

Класи	5		6		7		8		9
Семестри	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Контрольні роботи у формі:	2	3	3	3	3	3	3	3	3	3
·         контрольного класного твору;	–	1	1	1	1	1	1	1	1	1
·         виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Уроки розвитку мовлення* (у+п)	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
·         Уроки позакласного читання	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Перевірка зошитів	4	5	4	5	4	5	4	5	4	5

 Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури у 10 класі

Семестри	І	ІІ	І	ІІ
Рівні	стандарту		профільний
Контрольні роботи у формі:	3	3	3	3
·         контрольного класного твору*;	1	1	1	1
·         виконання інших  завдань (тестів, відповідей на запитання)	2	2	2	2
Уроки розвитку мовлення**	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)
Уроки позакласного читання	1	1	2	2
Перевірка зошитів	4	5	4	5

 Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 11 класі

Семестри	І	ІІ	І	ІІ
Рівні	стандарту, академічний		профільний
Контрольні роботи у формі:	3	3	4	4
контрольного класного твору*;	1	1	1	1
·         виконання інших  завдань (тестів, відповідей на запитання)	2	2	3	3
Уроки розвитку мовлення**	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)
Уроки позакласного читання	1	1	2	2
Перевірка зошитів	4	5	4	5

 *Контрольні класні твори пропонуємо давати у формі есе, міні-творів щодо розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме самостійне творче мислення учнів і дасть їм можливість виконати роботу протягом одного уроку.

**У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).

Рекомендуємо оцінку за письмовий вид роботи виставляти всім учням, за усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку.

Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з української літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).

Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи. Надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.

Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури виставляють у колонку без дати з надписом  «Напам’ять».

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», «Українська література в загальноосвітній школі», газету «Українська мова та література».

Навчальна та методична література з української мови, рекомендована МОН України, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщений на офіційних сайтах МОН України, Інституту модернізації змісту освіти.

Олександр АВРАМЕНКО,

доцент Київського університету імені Бориса Грінченк

ОРІЄНТОВНИЙ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

10 КЛАС

(рівень стандарту)

(2018 рік)

№ з/п	К-сть годин	Дата	Тема уроку	Тип уроку
І семестр
1	1		Вступ Реалістична українська проза Українська література др. пол. ХІХ ст. у контексті розвитку тодішнього суспільства, культури, мистецтва. Особливості реалістичної прози	ВНМ[i]
2	1		Іван Нечуй-Левицький. Творчість і життя письменника як новий імпульс української літератури	ВНМ
3	1		“Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького – соціально-побутова повість-хроніка. ТЛ: соціально-побутова повість	ВНМ
4	1		Реалізм повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. Актуальність проблеми батьків і дітей. ТЛ: реалізм (поглиблено)	ВНМ
5	1		Колоритні людські характери в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. Ствердження цінностей національної етики засобами комічного. ТЛ: засоби змалювання комічного	ВНМ
6	1		Панас Мирний. Життєвий і творчий шлях письменника	ВНМ
7	1		“Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного та Івана Білика – перший український соціально-психологічний роман. ТЛ: соціально-психологічний роман	ВНМ
8	1		Широта представлення народного життя в романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”	ВНМ
9	1		Шлях Ничипора Варениченка: від правдошукача до розбійництва	ВНМ
10	1		Жіночі образи в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Ствердження народних поглядів на духовне здоров’я людини	ВНМ
11	1		КР №1. Творчість Івана Нечуя-Левицького та Панаса Мирного (тест)	ОЗ
12	1		“Театр корифеїв” Розвиток драматургії. Від аматорських гуртків до “театру корифеїв”. Популярність “театру корифеїв”	ВНМ
13	1		Іван Карпенко-Карий. Життєвий і творчий шлях митця, світогляд, багатогранність діяльності, новаторство	ВНМ
14	1		Комедія “Мартин Боруля”, її сценічна історія. Дворянство як міф про краще життя	ВНМ
15	1		Підміна особистісних етичних цінностей становою належністю в комедії І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля”. ТЛ: комедія	ВНМ
16-17	2		КР №2. Творчість Івана Карпенка-Карого (твір)	ОЗ, РМ
18	1		Урок позакласного читання	ПЧ
19	1		Титан духу і думки Іван Франко – письменник, учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності письменника	ВНМ
20	1		Відродження; символ вічної жіночності, материнства, краси в сонеті І. Франка “Сикстинська мадонна”. ТЛ: сонет	ВНМ
21	1		Франкова концепція поступу людства, вираження незламного оптимізму в поезії І. Франка “Гімн”. ТЛ: гімн	ВНМ
22	1		Поетична збірка І. Франка “Зів’яле листя”. Любовні мотиви в поезіях “Ой ти, дівчино, з горіха зерня” і “Чого являєшся мені...”	ВНМ
23	1		Виразне читання поезій І. Франка (напам’ять)	ВЧ
24	1		Філософська поезія І. Франка. Драматизм людських стосунків у “Легенді про вічне життя” ТЛ: філософська поезія	ВНМ
25	1		Поема “Мойсей” – вершинний твір І. Франка. Проблематика твору. ТЛ: терцини	ВНМ
26	1		Характеристика героїв поеми І. Франка “Мойсей”. Пролог до поеми – заповіт українському народові	ВНМ
27	1		Проза І. Франка. Жіноча доля в новелі І. Франка “Сойчине крило”. ТЛ: поняття про модернізм	ВНМ
28	1		Образ героя-адресата в новелі І. Франка “Сойчине крило” – уособлення боротьби між “естетикою” і “живим чоловіком”. Значення творчості І. Франка	ВНМ
29	1		КР №3. Творчість Івана Франка (тест)	ОЗ
30	1		Модерна українська проза Основні риси українського прозового модернізму	ВНМ
31	1		Михайло Коцюбинський. Життя і творчість, гуманізм світогляду письменника	ВНМ
32	1		Психологічна новела М. Коцюбинського “Intermezzo” з жанровими ознаками “поезії в прозі”. Автобіографічна основа новели. ТЛ: психологічна новела, “поезія в прозі”	ВНМ
33	1		Символічні образи в новелі М. Коцюбинського “Intermezzo”. Проблеми душевної рівноваги. Поетика імпресіонізму. ТЛ: імпресіонізм	ВНМ
34	1		Повторення вивченого матеріалу в І семестрі (вікторина)	ПУМ
ІІ семестр
35	1		Трагічна доля Івана й Марічки як наслідок суперечності між мрією і дійсністю в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”	ВНМ
36	1		Фольклорне тло в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Світ людини у зв’язку зі світом природи. Образи й символи повісті	ВНМ
37-38	2		КР №4. Творчість Михайла Коцюбинського (твір)	ОЗ, РМ
39	1		Життя і творчість Ольги Кобилянської	ВНМ
40	1		Краса вільної душі й аристократизм духу в новелі             О. Кобилянської «Іmpromtu phantasie». Автобіографізм твору	ВНМ
41	1		Образи жінок-інтелектуалок у новелі О. Кобилянської «Valse melancolique»	ВНМ
42	1		Роль образу мелодії вальсу у відтворенні внутрішнього світу героїнь новели О. Кобилянської «Valse melancolique». Глибокий психологізм твору	ВНМ
43	1		Життя і творчість Василя Стефаника	ВНМ
44	1		Психологічне розкриття теми еміграції в новелі                 В. Стефаника “Камінний хрест”. Історична основа твору, його сюжетно-композиційні особливості	ВНМ
45	1		Драматизм конфлікту, емоційна загостреність новели       В. Стефаника “Камінний хрест”. Багатозначність символічних образів. ТЛ: експресіонізм	ВНМ
46	1		Урок позакласного читання	ПЧ
47	1		Життя і творчість Володимира Винниченка. Винниченко-художник	ВНМ
48	1		Поєднання реалістичного змалювання дійсності та філософського підтексту в новелі В. Винниченка “Момент”	ВНМ
49	1		Образ панни – утілення ідеї вічної жіночності й краси в новелі В. Винниченка “Момент”. Імпресіонізм твору	ВНМ
50	1		КР №5. Творчість Ольги Кобилянської, Василя Стефаника й Володимира Винниченка (тест)	ОЗ
51	1		Образне слово поетичного модернізму Альманах “З-над хмар і з долин”. Угруповання “Молода муза”. “Нова” драма на межі століть	ВНМ
52	1		Життєвий і творчий шлях Лесі Українки	ВНМ
53	1		“Contra spem spero!” Лесі Українки як світоглядна декларація сильної, вольової особистості. Символічність, романтичні образи, прийом контрасту. Призначення поета й поезії у вірші “Слово, чому ти не твердая криця...” ТЛ: неоромантизм	ВНМ
54	1		Відданість своїм мріям, наполегливе прагнення до мети у вірші Лесі Українки “Мріє, не зрадь”. Зображення повені людських почуттів у вірші “Стояла я і слухала весну...”	ВНМ
55	1		Виразне читання поезій Лесі Українки (напам’ять)	ВЧ
56	1		Драма Лесі Українки “Лісова пісня”, її фольклорно-міфологічна основа. ТЛ: драма-феєрія	ВНМ
57	1		Символічність образів Мавки й дядька Лева – уособлення духовності й краси. Мати Лукаша й Килини – антиподи головній героїні Мавці в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. Симбіоз духовності і прагматизму в образі Лукаша	ВНМ
58	1		Природа і людина в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями особистості, дійсністю і мрією. Художні особливості драми-феєрії	ВНМ
59	1		Життя і творчість Миколи Вороного, багатогранна діяльність поета. Творчість М. Вороного – перша декларація ідей і форм символізму ТЛ: символізм	ВНМ
60	1		Єдність краси природи і мистецтва, образотворчі засоби в поезії М. Вороного “Блакитна Панна”. Жіночий образ як сюжетний центр символістського твору “Інфанта”. Мотив самотності людини	ВНМ
61	1		Виразне читання поезій Миколи Вороного (напам’ять)	ВЧ
62	1		Життя і творчість Олександра Олеся, світоглядні переконання митця. Неоромантичні й символістські тенденції у вірші “З журбою радість обнялась...”	ВНМ
63	1		“Чари ночі” Олександра Олеся – перлина інтимної лірики. Мотив краси, кохання й молодості. Експресивне висловлювання патріотичних почуттів у вірші “О слово рідне! Орле скутий!..”	ВНМ
64	1		Виразне читання поезій Олександра Олеся (напам’ять)	ВЧ
65	1		Драматичний етюд Олександра Олеся “По дорозі в Казку”. Дорога в Казку – символ духовних поривань до кращого життя. ТЛ: драматичний етюд	ВНМ
66	1		КР №6. Творчість Лесі Українки, Миколи Вороного, Олександра Олеся (тест)	ОЗ
67	1		Література рідного краю (прозові твори)	ВНМ
68	1		Література рідного краю (віршовані твори)	ВНМ
69	1		Повторення вивченого матеріалу в ІІ семестрі (вікторина)	ПУМ
70	1		Підсумковий урок	ПУМ

---

[i] Скорочення:

ВНМ – вивчення нового матеріалу;

ПЧ – позакласне читання;

ОЗ – облік знань (контрольна робота);

ПУМ – повторення й узагальнення вивченого матеріалу;

РМ – розвиток мовлення;

ВЧ – виразне читання.

Патріотичні літературні твори

Літературна карта Голованівщини

Асауленко Ольга Іванівна народилася 6 вересня 1956 року в смт Голованівськ у робітничій сім’ї на берегах річки Кайнари. Бібліотекар за фахом. Перші спроби писати вірші розпочала у випускному класі. Її поезії друкувалися у газетах «Там, де Ятрань…», «Вісник Голованівщини», «Кіровоградська правда», «Україна-центр», «Культура і життя», московському альманасі «Ліра». Ольга Іванівна – лауреат літературно-мистецької премії імені Степана Васильовича Шеврякова.

Гаранін Володимир Михайлович народився 5 лютого 1934 року у с. Троянка. Закінчив філологічний факультет Одеського  державного університету ім. І.І.Мечникова, працював у партійних органах та в системі Міністерства внутрішніх справ. Відповідальний секретар Одеської обласної організації НСПУ. Володимир Михайлович плідно працює в жанрах сатири і гумору, філософської лірики, прози, публіцистики, літературної критики та мовознавства. Автор поетичних збірок: «Доброзичливий Горобець», «Червоні світанки», «Щиро кажучи», «Притчі про козака Мамая», «Четрертий вимір», «Голубі серпанки», «Мементо морі», «Осінні мелодії», «Ну що б, здавалося, слова…», «»Як парость виноградної лози», «Еней був парубок моторний», «Звична справа», літературознавчих книг: «Віктор Дзюба», «Реве та стогне Дніпр широкий». Лауреат премії імені Степана Олійника.

Григорук Євген Максимович народився 6 січня 1899 року у с. Троянка в родині сільського писаря. Початкову освіту здобув від свого батька.У 1916 році успішно закінчив Балтську вищепочаткову школу. Навчався у Феодосійському вчительському інституті. Під час громадянської війни був одним із керівників партійної і повстанської роботив окупованих місцевостях України. У травні 1921 року Є.М.Григорука перевели до Харкова на посаду члена колегії Всеукрвидаву. 24 жовтня 1922 року після важкої хвороби перестало битися серце поета і революціонера. Літературна спадщина Євгена Григорука складається з більш ніж двадцяти українських поезій і півтора десятка творів російською мовою.

Ковальчук Микола Силович народився 12 грудня 1918 року в с. Полонисте, закінчив Уманське педагогічне училище, навчався в Севастопольському артилерійському училищі. Воював, був у полоні, утік. Потім знову фронт. Дійшов до Берліну. Має бойові ордени та медалі. Понад сорок років Микола Силович викладав історію. Успішно закінчив Уманський учительський інститут, а потім – Одеський університет. Працював у Полониській семирічній школі, Йосипвській восьмирічній (Ульяновський район). Найдовше ( в тому числі директором школи) – с.Кримка Первомайського району, що на Миколаївщині, де проживає нині. Автор таких книг: «Оточення вогневе»,»Шепіт хвиль Ятранських», «Не було щастя зранку», «Розбурхана Ятрань», а також книг про рідне село  та сусідню Давидівку, багатьох краєзнавчих досліджень. Лауреат премії імені С.В.Шеврякова.

Лужанський Володимир Омелянович народивсмя в с. Липовеньке 1 травня 1941 року. Після закінчення школи навчався в Одесі. Працював у с. Липовеньке кіномеханіком. Почав писати вірші з четвертого класу, оспівував рідну природу та возвеличував земляків-хліборобів. Його вірші публікувалися в місцевих та джержавних газетах. В.Лужанський дуже мріяв про видання власної збірки віршів та гуморесок, але смерть, яка настала після тяжкої хвороби 15 червня 1986 року, стала на заваді здійснення цієї мрії.

Мороз Валентин Леонідович народився 31 січня 1938 року в м, Кіровоград. Дитячі роки пройшли у с. Люшнювате. Закінчив філологічний факультет Одеського державного університету. Працював відповідальним секретарем Одеської обласної організації НСПУ. Автор поетичних збірок: «Говоріть, колоски, говоріть», «Ми-земля», «Дерево на обрії», «Білий-білий сніг», «Тінь дощу», «крило трави», «Крізь пам’ять», «Земле моя, доле моя», «У ритмі сонця», «Осінній сад», «Моя душа – як пташка на долоні», «Ім’я тобі – кохана. Вибрана любовна лірика», «Дорога в осінь.Вибрані поезії». Лауреат літературних премій ім. П.Тичини, ім. Е.Багрицького.

Павловський Станіслав Степанович народився 11 січня 1946 року на станції Ємилівка. Згодом родина переїхала у м. Первомайськ Миколаївської області, де виріс майбутнійпрозаїк і здобув середню освіту. Закінчив філологічний факультет Київського державного університету і. Тараса Шевченка.Працював завідувачем редакцій видавництв «Мистецтво» та «Молодь». Автор книги «Чиста вода з Бугу», до якої ввійшли оповідання, сатирично – гумористичної книги «Бути цього не може та роману «Бронтозаври на випасі». Помер 2010 року.

Полянецький Віктор Анатолійович народився 15 жовтня 1951 року в с. Капітанка. Закінчив Харківський інститут культури та філологічний факультет Харківського державного університету. Працював директором Капітанського сільського будинку культури, автором, редактором заводського радіомовлення, директором літературного музею, журналістом. Нині головний редактор газети «Южная магистраль» Південної залізниці. Член НСПУ, член Спілки журналістів України. Автор таких книг: «З буднів складається життя» (1997), «На благо» (1998), «Доки серце болить» (2002), «За другим каменем» (2003), «На гостинах» (2006). «З чистої води» (2007), «Третім часом» (2008), в перекладі російською мовою – «Калина візрела»(2004), в перекладі білоруською – «Бацьку сустракай» (2005). Лауреат премій імені Петра Василенка, імені Кості Гордієнка, імені Степана Шеврякова. У 2007 році книга «На гостинах» відзначена Міжнародною премією фонду Воляників-Швабінських при фундації Вільного університету в  Нью-Йорку (США), у 2010 році книга «З чистої води» - Всеукраїнською літературною премією імені Михайла Чабанівського.

Розвозчик Петро Іларіонович народився 13 серпня 1957 року в с. Вербове. Середню освіту здобув у Голованівській СШ №1. Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка. Працював у школі, зараз начальник відділу довузівської підготовки Білоцерківського інституту економіки та управління Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».  Заслужений учитель України. Автор таких книг: «Коні волі», « На долонях подорожника», «Земля Світовида». Член НСПУ. Лауреат премії імені І.С.Нечуя-Левицького.

Сиволап Петро Спиридонович народився 1 січня 1929 року в с. Полонисте. Студенто Львівського університету ім. І.Франка уже виступав як сформований поет. На його вірші композитори писали музику, їх друкували газети й журнали. З часом вийшла перша книга лірики «Калинова Ятрань», яку тепло сприйняли читачі. Потім були  «Дев’ятий вал», «Голос землі»… Багато років Петро Спиридонович працював на журналістській ниві, що сприяло вдосконаленню його творчості. Лауреат премії імені Юрія Яновського.

Ткаченко Сергій Іванович- поет, перекладач. Член НСПУ, кандидат філологічних наук. Народився 13 травня 1951 року в с.Ново-Шепеличі Кіївської області. Дитячі роки пройшли в с. Свірневе, Голованівську та Ульяновці. Автор збірок поезій та перекладів: «Сповідь правнука сільського писаря», «Ужинок осміннього поля», «Храм Дани». Редактор журналу «Ятрань». Працює в ООН (Нью-Йорк, США).

Чамлай Борис Феоктистович народився 10 квітня 1931 року в с.Розкішне. Навчався в Кіровоградському державному педагогічному університеті. У цей же час майже у кожному номері студентської багатотиражки «Радянський студент» зустрічаються його публікації: замальовки, нариси, поезії і, звісно ж, байки. Але до Спілки письменників України  Борис Чамлай увійшов в першу чергу як гуморист, маючи три книги. Усі книги містять байки, гумористичні мініатюри. Збірку «Власна думка» свого часу видала стотисячним тиражем «Бібліотека «Перця». Остання книга гумориста «Ментальність диявола» побачила світ за рік до його смерті – у 2000 році.

Шевряков Степан Васильович народився 22 травня 1937 року в селищі Головапнівськ. У 1958 році закінчив Миколаївський державний педагогічний інститут, філологічний факультет. Працював учителем, директором школи, інспектором шкул відділу освіти Голованівської райдержадміністрації. Автор поетичних збірок «Ватерлінія серця» (1994), «Заповітне»(), які вже видали після його смерті дружина та донька. Помер 28 січня 1982 року.