Нові форми масової популяризації літератури в роботі шкільної бібліотеки

Нові форми масової популяризації літератури в роботі шкільної бібліотеки

            Захопити дитину читанням – завдання не з простих. Один із шляхів відновлення інтересу до читання є використання в роботі  бібліотеки всіх існуючих і нових форм та методів масової роботи. Ось деякі з них.

            Голосне читання. Бібліотекарі відбирають книжки для читання вголос і запрошують гостей, які говорять із дітьми на різні теми: про правила поведінки, про народні традиції, свята тощо, а потім обов’язково вголос читають книжки. Варіантів голосного читання в бібліотеці є чимало, Можна створити клуб любителів голосного читання «Чарівна лампа», запросити на його засідання всіх бажаючих. Свою улюблену книжку під світлом чарівної лампи вголос читатимуть для дітей бібліотекар або ровесники слухачів.

            Бібліографічний огляд літератури. Це можуть бути огляди нових надходжень, тематичні та жанрові бібліографічні огляди. Останні викликають значний інтерес у читачів. Такі огляди присвячені певному жанру літератури і можуть бути організовані як цикл заходів: «Правдива країна Фантазія (фантастика)», «З багатьма невідомими (детективи)», «Чарівна країна казок», «Мій край, моя земля (література краєзнавчої тематики», «Віхи історії (історична тематика)» та ін.

           Технологія проведення БОЛ: вступ (тематика, читацька адреса, період, за який відібрана            література), характеристика книжок, що ввійшли до огляду та резюме бібліотекаря, в якому він ділиться власною думкою щодо представлених видань, розвиваючи в читачів інтерес до теми, відсилаючи їх до періодичних видань, розділів систематичного каталогу, інтернет-ресурсів тощо.

         Бібліотечне ревю. Спонукати читачів до зацікавлення читанням може бібліотечне ревю – вид театрально-естрадної вистави, яка складається з окремих сцен і номерів, що об’єднанні спільною темою. Це може бути «Казкове ревю» для учнів 1-3 класів. Крім театралізованої демонстрації костюмів своїх улюблених літературних героїв, учасники можуть розповісти фрагменти казок.

        Бенефіс читача. Це захід на честь одного читача, який є лідером читання. Адже найкраща реклама читання - це самі читачі. Захід можна провести у вигляді інтерв’ю( бібліотекар і слухачі ставлять питання лідеру читання про школу, навчання, хобі, улюблені книжки). Лідер читання може самостійно розповідати про себе та свої читацькі вподобання.

       Поетичне інтерв’ю. Методика його проведення вимагає глибокого знання творчості поета, мемуарної літератури про нього. Сценарій будується як діалог-інтерв’ю. В образі поета – ведуча, «кореспонденти» - читачі. Відповідями на  запитання служитимуть заздалегідь відібрані уривки з віршів поета, його виступів, мемуарної літератури.

       Віртуальна мандрівка. З появою комп’ютерів можна здійснити захоплюючі віртуальні подорожі кращими музеями, найбільшими бібліотеками світу. Віртуальні екскурсії – це поєднання інноваційних і класичних методів залучення до читання. Із задоволенням діти можуть здійснити подорож до Діснейленду, подивитися мультфільм Уолта Діснея. Повернувшись у реальний світ,ознайомитися з бібліографічним оглядом, взяти участь у вікторині, літературній грі. Читачі можуть здійснити віртуальні мандрівки на сайти Діда Мороза, Санта Клауса, Гаррі Поттера, улюблених письменників, казкових героїв. Багато прикладів віртуальних екскурсій бібліотекою, вікторин у режимі он-лайн можна знайти на сайтах дитячих бібліотек України.

        Презентація книжки. Цей захід може пройти більш ефективно, якщо попередньо дати учням завдання не  лише прочитати та цікаво, оригінально розповісти про книжку, але й знайти відомості про автора, літературознавчі матеріали та рецензії на це видання.

        Літературний аукціон. На бібліотечному аукціоні пропонується «купити» не майно, а книжки, а от «розрахуватися» за них можна знаннями. Переможе той, чия правильна відповідь на запропоноване питання буде останньою. Для цього створити атмосферу аукціону, підібрати необхідні атрибути (молоток, дзвіночок для головного аукціоніста). Перед оголошенням кожного запитання звучить дзвіночок. Наприклад, пропонується назвати всі твори якогось письменника. Гравці по черзі називають його твори. Після правильної відповіді аукціоніст рахує до трьох, стукає молотком по столу, «закриваючи» таким чином відповідь. Той із гравців, хто останнім дасть відповідь, вважається переможцем і отримує право «купити», тобто взяти в бібліотеці книжку, яка його цікавить.

       Літературне лото. Для гри потрібно гральне поле, розділене на пронумеровані клітинки та стільки ж карток із запитаннями. У грі беруть участь 6-8 читачів. Гравці по черзі беруть по одній картці із запитанням і, якщо відповідь правильна, кладуть картку на гральне поле. Виграє той, хто першим заповнить гральне поле.

      Літературні пазли. Для цієї гри знадобиться два портрети літературних героїв (героїв казки), намальованих власноруч або роздрукованих на принтері. Попередньо їх необхідно розрізати на 9  або 12 квадратів. Учасники двох команд по черзі відповідають на запитання ведучого. За кожну правильну відповідь команда отримує квадратик (пазл), з якого складає портрет героя. Кількість запитань для кожної команди повинна відповідати кількості квадратиків, на які розрізано портрет. Якщо одна команда не відповідає або дає неправильну відповідь, інша має право викупити ще один квадратик. Перемагає та команда, яка першою складає портрет.

       Бібліокросворд. Наприклад, бібліокросворд  «Таємниці книгозбірні» можна запропонувати читачам середнього шкільного віку на підсумкових бібліотечних заняттях. Правила цього бібліокросворда передбачають, що той, хто відгадав хоча б одне слово з кросворда, стає володарем міні-призу – олівця, закладки тощо. А той, хто розгадає весь кросворд і першим дізнається зашифровану в ньому фразу, стане власником хорошої книжки. Можна запропонувати школярам літературні кросворди за творчістю українських письменників.

        Театр у бібліотеці. Іноді для тог, аби привернути увагу читачів до видання, емоційно розповісти про її зміст, книжку потрібно не просто прочитати, а «оживити», зіграти її. Це можна зробити за допомогою такої форми масової роботи як літературний театр. Театр книжки, театралізоване дійство за сторінками книжки – не тільки дозвіллєва, розважальна форма роботи з книжкою, Вона спонукає дітей після захоплюючого заходу звернутися до книжки,зануритися в її зміст. «Театралізоване» прочитання літературного твору робить захід яскравим і видовищним. Театралізована форма подання літературного матеріалу особливо цікава молодшим учням, бо в її основі – гра. Для театру книжки бібліотекар має обрати літературний твір, написати театралізовану версію книжки, залучити учнів до участі у виставі. Перед початком вистави бібліотекар розповість про життя і творчість письменника, а сюжет однієї книжки (можна виготовити її збільшений макет і розмістити на сцені) учні-глядачі побачать у вигляді інсценівки.

       Конкурси читачів. Найбільш ерудованих читачів можна виявити під час конкурсів. Розповсюдженим видом конкурсів є турніри, Бібліотекар розподіляє читачів на дві команди, турнір відбувається за принципом «питання – відповідь». Турнір захопить читачів, якщо питання для конкурентів учні шукатимуть самостійно в енциклопедичних виданнях. Команди по черзі «атакують» і обороняються, ставлячи запитання супротивнику та колективно готуючи відповідь.

         Деякі з названих видів роботи з книжкою не мають сталої методики. Використовуючи такі форми масової роботи, бібліотекар стимулює самостійний вибір книжки читачем, виховує любов до читання.

       

                                                                                                    Підготувала Рибак І.А., методист районного

                                                                                             методичного кабінету відділу освіти